Історичні дати
Оригінальна назва: Datas Históricas
Історичні дати: погодова хронологія головних дат історії Мадейри — від спірного відкриття Порту-Санту (1418 або 1419) і Мадейри (1419 або 1420) до 1939 року. Вона фіксує капітанії, єпархію, створення парафій і муніципалітетів, піратські напади, повені, епідемії, повстання й політичні потрясіння, смерті видатних мадейрців, заснування установ і сучасні громадські роботи.
Перелічимо деякі з головних дат, важливих для історії Мадейри, особливо ті, що позначають найзначніші події, які сталися протягом тривалого періоду в п’ять століть. Першою датою, яку тут слід відзначити, має бути дата відкриття архіпелагу (див. Відкриття архіпелагу): одні відносять відкриття Порту-Санту (Свята гавань, Porto Santo) до 1419 року, інші — до наступного року. Відповідно до цих двох поглядів, острів Мадейра було відкрито 1419 або 1420 року. Водночас слід зазначити, що найпоширенішим є перший погляд, за яким острови Порту-Санту й Мадейра було відкрито відповідно 1418 і 1419 року.
Хронологія Мадейри, 1418–1939
1418 — Відкриття острова Порту-Санту (Свята гавань, Porto Santo)? Див. Відкриття архіпелагу. 1419 — Відкриття острова Мадейра? 1430 — Створення парафій (freguesias) Камара-ді-Лобуш (Тюленяче лігво, Câmara de Lobos) і Кальєта (Бухточка, Calheta). 1433 — Португальський король Дуарте пожалував архіпелаг Мадейра інфантові Енріке Мореплавцю (Infante D. Henrique). 1433 — Дуарте пожалував цей архіпелаг Орденові Христа в духовних справах. 1440 — Капітанію Машику (Machico) пожалувано Тріштану Вашу Тейшейрі (Tristão Vaz). 1440 — Створено парафії Канісу (Очерет, Caniço) і Рибейра-Брава (Бурхлива річка, Ribeira Brava). 1445 — Мореплавець Альвізе Кадамосто (Luiz Cadamosto; див. цю статтю) відвідав Мадейру й Порту-Санту. 1446 — Капітанію Порту-Санту пожалувано Бартоломеу Перестрелу (Bartolomeu Perestrelo). 1449 — Афонсу V підтвердив пожалування, зроблене Дуарте інфантові Енріке Мореплавцю. 1450 — Створено парафію Машику. 1451 — Капітанію Фуншала пожалувано Жуану Гонсалвішу Зарку (João Gonçalves Zarco). 1451 — Фуншал дістав статус містечка (vila). 1454 — Жуан Гонсалвіш пожалував земельні ділянки в Сан-Паулу (São Paulo), призначені для заснування першої лікарні. 1467 — У Фуншалі помер перший капітан-донатарій (capitão-donatário) Жуан Гонсалвіш Зарку. 1477 — Створено Фуншальську митницю. 1493 — Ухвалено дуже важливі заходи щодо вод, лісів, худоби, сільськогосподарських справ тощо. 1497 — Мануел I (D. Manuel I) перетворив архіпелаг Мадейра на коронний домен (realengo) і повернув його короні. 1497 — Засновано монастир святої Клари Ассізької (Convento de Santa Clara). 1501 — Створено містечко Понта-ду-Сол (Мис Сонця, Ponta do Sol). 1501 — У Фуншалі помер 2-й капітан-донатарій Жуан Гонсалвіш да Камара (João Gonçalves da Câmara). 1502 — Створено містечко Кальєта. 1505 — У монастирі Сан-Бернардину (Convento de São Bernardino), у парафії Камара-ді-Лобуш, у славі святості помер фрей Педру да Гуарда (Fr. Pedro da Guarda), відомий як Святий Слуга Божий. 1508 — Містечко Фуншал дістало статус міста. 1508 — На Мадейру для виконання єпископських обов’язків прибув єпископ Жуан Лобу (D. João Lobo) — перший прелат, який перебував на цьому острові; тут він залишався близько двох років. 1514 — Створено Фуншальську єпархію. 1515 — Лугар (lugar, поселення, за рангом між містечком і парафією) Санта-Круш (Святий Хрест, Santa Cruz) дістав статус містечка. 1516 — Освячено кафедральний собор Фуншала (Sé). 1517 — Створено парафію Сан-Жоржі (São Jorge). 1523 — Народ і Муніципальна палата Фуншала склали обітницю святому Якову, якого обрали «головним святим покровителем» Мадейри. 1526 — На материку помер перший єпископ Фуншала дон Діогу Піньєйру (D. Diogo Pinheiro). 1530 — У Матозіньюші (Matosinhos), поблизу Порту, помер третій капітан-донатарій Фуншала Сіман Гонсалвеш да Камара (Simão Gonçalves da Câmara). 1533 — Справа пророків Фернана Браву (Fernão Bravo) і Філіпи Нуніш (Filipa Nunes) на острові Порту-Санту. 1533 — Створено Фуншальське архієпископство. 1536 — У Фуншалі помер 4-й капітан-донатарій Жуан Гонсалвіш да Камара. 1540 — Помер капітан-донатарій Машику Діогу Тейшейра (Diogo Teixeira), після чого капітанія повернулася короні. 1550 — Створено парафію Фаял (Буковий гай, Faial). 1551 — Фуншальське архієпископство ліквідовано, а архіпелаг Арген (Arguim) передано під юрисдикцію цієї єпархії. 1552 — Створено парафію Сантана (Santana). 1553 — Створено парафію Сейшал (Галечник, Seixal). 1557 — Створено парафії Се (Sé) і Санта-Марія-Майор (Santa Maria Maior). 1558 — Створено парафію Гаула (Gaula). 1560 — Створено парафію Агуа-ді-Пена (Água de Pena). 1561 — Створено парафію Канісал (Очеретяні зарості, Caniçal). 1565 — Створено парафії Монті (Пагорб, Monte) і Сан-Гонсалу (São Gonçalo). 1566 — Французькі корсари жахливо пограбували місто Фуншал. 1566 — Засновано Фуншальську семінарію. 1566 — Створено парафію Сан-Педру (São Pedro). 1568 — Створено парафію Табуа (Рогіз, Tabua). 1569 — У Ламегу (Lamego) помер видатний мадейрець і славетний прелат дон Мануел де Норонья (D. Manuel de Noronha), син третього капітана-донатарія Фуншала Сімана Гонсалвеша да Камари, прозваного Пишним. 1570 — На Мадейрі оселилися єзуїти. 1571 — Створено парафію Фажан-да-Овелья (Овеча фажан, Fajã da Ovelha). 1572 — Створено парафію Арку-да-Кальєта (Дуга Кальєти, Arco da Calheta). 1575 — Помер видатний мадейрець падре Луїш Гонсалвеш да Камара (Luís Gonçalves da Câmara), знаменитий вихователь короля Себастіана I. 1577 — Створено парафії Каньяш (Canhas) і Порту-да-Круш (Porto da Cruz). 1579 — Парафію Сан-Педру ліквідовано, а 1587 року відновлено. 1579 — Створено парафії Сан-Рокі (São Roque) і Сан-Мартинью (São Martinho). 1580 — Померли 5-й і 6-й капітани-донатарії Фуншала — Сіман Гонсалвеш да Камара та Жуан Гонсалвіш да Камара. 1581 — Мадейрою почали правити генерал-губернатори; першим став суддя вищого суду (desembargador) Жуан Лейтан (João Leitão), представник філіппінського уряду. 1582 — Створено парафію Мадалена-ду-Мар (Магдалина біля моря, Madalena do Mar). 1583 — В Еворі помер визначний граматик і видатний мадейрець падре Мануел Алваріш (Manuel Álvares). 1588 — Видатний мадейрець дон Себаштіан де Морайш (D. Sebastião de Morais), перший єпископ Японії, помер у Мозамбіку дорогою до свого єпископства. 1590 — Доктор Гаспар Фрутуозу (Gaspar Frutuoso) написав славетну працю «Туга за рідною землею» (Saudades da Terra), а наступного року помер на острові Сан-Мігел (São Miguel). 1593 — На острові сталося явище атмосферного розжарення, відоме як небесний вогонь: воно спалило всю рослинність і навіть спричинило займання кількох будинків. 1595 — Помер видатний мадейрець і визначний правознавець доктор Антоніу да Гама Перейра (António da Gama Pereira). 1608 — У Фуншалі помер і був похований у кафедральному соборі єпархіальний єпископ Луїш де Фігейреду е Лемуш (D. Luís Figueiredo de Lemos). 1624 — Помер губернатор і генерал-капітан Мадейри дон Франсішку Енрікіш (D. Francisco Henriques); його поховали в церкві Колегії. 1626 — Помер губернатор і генерал-капітан цього архіпелагу Фернан де Салданья (Fernão de Saldanha). 1641 — На Мадейрі проголошено відновлення незалежності Португалії та відбулося проголошення (aclamação, урочисте публічне проголошення нового короля) Жуана IV (D. João IV). 1650 — Канонік Енрікі Каласа де Вівейруш (Henrique Calaça de Viveiros) заснував монастир Енкарнасан (Convento da Encarnação). 1654 — Мадейра дістала представництво в давніх генеральних кортесах (cortes, португальський парламент). 1655 — Архідиякон Сіман Гонсалвіш Сідран (Simão Gonçalves Cidrão) заснував рекольїменту Бон-Жезуш (Recolhimento do Bom Jesus, релігійний притулок для жінок). 1656 — Жуан IV пожалував архіпелаг Мадейра своїй дочці, інфанті Катерині Брагансі (Infanta D. Catarina). 1665 — Помер Мануел Томаш (Manuel Tomás), автор поеми a Insulana. 1668 — У Фуншалі спалахнув великий народний заколот: губернатора і генерал-капітана Франсішку де Машкареньяша (Francisco de Mascarenhas) усунули, а також учинили інші насильства. 1674 — У Фуншалі помер єпархіальний єпископ дон Габріел де Алмейда (D. Gabriel de Almeida), похований у кафедральному соборі. 1676 — Створено парафії Арку-ді-Сан-Жоржі (Arco de São Jorge), Камаша (Camacha), Санта-Лузія (Santa Luzia), Серра-ді-Агуа (Serra de Água) і Паул-ду-Мар (Paul do Mar). 1681 — У місті Олінда (Olinda), у Бразилії, помер і був похований видатний мадейрець Жуан Фернандеш Вієйра (João Fernandes Vieira), відновник Пернамбуку. 1682 — У цьому місті помер єпархіальний єпископ дон Антоніу Теліш да Сілва (D. António Teles da Silva), похований у кафедральному соборі. 1690 — Два корсарські кораблі пограбували острів Порту-Санту й спалили церкву та інші будівлі. 1691 — Помер видатний мадейрець, канонік Антоніу Велозу де Ліра (António Veloso de Lira). 1699 — Велика пожежа у фортеці Сан-Лоуренсу (Fortaleza de São Lourenço) знищила оселі губернаторів і генерал-капітанів архіпелагу. 1704 — У Фуншалі помер губернатор і генерал-капітан архіпелагу Жуан да Кошта де Атаїді і Азеведу (João da Costa de Ataíde e Azevedo). 1708 — Французькі пірати пограбували острів Порту-Санту. 1724 — Сталася велика руйнівна повінь (aluvião), що завдала значної шкоди. 1729 — Помер видатний мадейрський поет Тройлу де Вашконселуш да Кунья (Troilo de Vasconcelos da Cunha). 1730 — Помер мадейрський письменник і визначний генеалог Енрікі Енрікіш де Норонья (Henrique Henriques de Noronha). 1733 — Створено курації (curatos, посади курата з підлеглою округою) Боавентура, Рибейра-да-Жанела (Ribeira da Janela) і Празериш. 1734 — Створено курацію Жардин-ду-Мар (Jardim do Mar). 1743 — Створено містечко Сан-Вісенті (святий Вікентій Сарагоський, São Vicente). 1748 — Сильний землетрус завдав значної шкоди й спричинив кілька людських жертв. 1753 — У Фуншалі помер єпархіальний єпископ дон Жуан ду Нашсіменту (D. João do Nascimento). 1755 — Доктор Жуліан Фернандеш да Сілва (Julião Fernandes da Silva) написав цікаву книжку Carta critica sobre o methodo curativo dos medicos funchalenses. 1756 — Ухвалено будівництво порту-сховища у Фуншалі. 1760 — Єзуїтів вигнано з Мадейри. 1765 — Сталася велика повінь, яка завдала величезної шкоди. 1767 — Судова реформа остаточно запровадила на Мадейрі посади коррежедора (corregedor, королівський окружний суддя) і жуїша-ді-фора (juiz de fora, призначений короною суддя ззовні). 1770 — Видано знаменитий королівський указ (alvará), який запровадив важливі заходи щодо острова Порту-Санту й став відомий як закон про п’яту й восьму частки (lei dos Quintos e Oitavos). 1772 — На Мадейрі створено кілька початкових шкіл, три класи латини, один філософії та один риторики. 1775 — Створено Казенну палату (Junta da Fazenda) цього архіпелагу. 1777 — Славетний губернатор Мадейри Жуан Антоніу де Са Перейра (João António de Sá Pereira) залишив острів: уряд метрополії викликав його для виправдання щодо висунутих звинувачень. 1784 — У цьому місті помер єпархіальний єпископ дон Гашпар Афонсу да Кошта Брандан (D. Gaspar Afonso da Costa Brandão). 1786 — Сильні дощі й лютий буревій завдали великої шкоди. 1787 — Єзуїтську колегію та церкву передано єпархіальному єпископові для розміщення семінарії. 1790 — Створено парафію Куррал-даш-Фрейраш (Загорода черниць, Curral das Freiras). 1792 — Відбулися серйозні події, спричинені переслідуванням членів масонських лож губернатором і єпархіальним єпископом. 1798 — На Мадейрі остаточно створено поштову службу. 1798 — У Фуншалі помер славетний губернатор і генерал-капітан архіпелагу дон Діогу Перейра Форжаш Коутінью (D. Diogo Pereira Forjaz Coutinho). 1801 — Мадейру окупували англійські війська. 1803 — Велика повінь спричинила надзвичайні руйнування й забрала життя кількох сотень людей. 1806 — У Лісабоні помер мадейрський поет Франсішку Алваріш де Нобрега (Francisco Álvares de Nóbrega), відомий під прізвиськом Малий Камоенс. 1807 — У Фуншалі помер бригадир Рейналду Удіно (Reinaldo Oudinot), який після великої повені 1803 року керував укріпленням русел річок Фуншала та спорудженням відповідних мурів. 1807 — Англійські війська вдруге окупували Мадейру. 1810 — У Фуншалі помер єпархіальний єпископ дон Луїш Родрігіш де Вілариш (D. Luís Rodrigues de Vilares). 1810 — Створено Раду з поліпшення сільського господарства Мадейри й Порту-Санту. 1814 — У Фуншалі помер губернатор і генерал-капітан Мадейри Луїш Белтран де Гоувейя і Алмейда (Luís Beltrão de Gouveia e Almeida). 1815 — Наполеон (Napoleão) проїхав через Мадейру. 1815 — Велика повінь завдала значної шкоди. 1821 — На Мадейрі проголошено Конституцію. 1821 — Вийшла Patriota Funchalense — перша газета, опублікована на Мадейрі. 1822 — З великою урочистістю закладено перший камінь монумента, покликаного увічнити пам’ять про проголошення Конституції на Мадейрі. 1823 — На острів прибула надзвичайна судова комісія (alçada) із шести суддів, щоб судити й карати тих, хто виявив нелояльність до абсолютного уряду. 1828 — Двоє суддів вищого суду провели суворе судове розслідування (devassa) політичних подій. Обвинувачення висунули понад двомстам особам, більшість із яких засудили до різних покарань, переважно до заслання в заморські провінції. 1828 — Мігелістська ескадра обстріляла містечко Машику; там висадилися війська, які рушили до міста, захопили його й після цього проголосили абсолютний уряд. 1829 — У Лісабоні помер видатний мадейрець доктор Жуан Франсішку де Олівейра (João Francisco de Oliveira). 1832 — Конституційні війська, що прибули з Азорських островів під командуванням Луїша Моузінью (Luís Mousinho), зайняли острів Порту-Санту. 1832 — У Лісабоні помер славетний мадейрець і видатний письменник Мануел Каетану Пімента де Агіар (Manuel Caetano Pimenta de Aguiar). 1835 — Розпочато будівництво левад (levadas, зрошувальних каналів) Рабасал (Levadas do Rabaçal). 1836 — Створено Фуншальський ліцей, що почав діяти наступного року. 1836 — Засновано Торговельну асоціацію Фуншала. 1837 — Створено й відкрито Медико-хірургічну школу Фуншала. 1838 — Відкрито для публіки бібліотеку Муніципальної палати Фуншала. 1838 — Урочисто освячено й відкрито кладовище Ангуштіаш (Cemitério das Angústias). 1840 — Завершено й відкрито для публіки ринок Сан-Педру (Mercado de São Pedro). 1840 — На Мадейру прибув великий поет Антоніу Фелісіану де Каштілью (António Feliciano de Castilho). 1842 — Сильні бурі й повінь завдали великої шкоди. 1846 — Жозе Сілвештрі Рібейру (José Silvestre Ribeiro) призначено цивільним губернатором (governador civil) цього округу (distrito). 1846 — Губернатор Жозе Сілвештрі Рібейру розпочав велику справу громадського освітлення Фуншала. 1846 — Знаменитого протестантського проповідника доктора Роберта Каллі (Roberto Kalley) силоміць змусили залишити Мадейру; з цієї нагоди сталося кілька заворушень. 1847 — На Мадейру прибула англійська королева Аделаїда (Adelaide), яка пробула тут кілька місяців. 1847 — Створено керівну раду (junta governativa); таким був відгомін на Мадейрі подій, започаткованих у країні хунтою Порту. 1847 — Цей рік відомий як рік голоду через жахливу продовольчу кризу, яку пережив архіпелаг. 1847 — З ініціативи Жозе Сілвештрі Рібейру створено Фуншальський притулок, який і нині носить його ім’я. 1848 — Створено парафії Рибейра-да-Жанела, Ашадаш-да-Круш (Achadas da Cruz) і Сан-Рокі-ду-Фаял (São Roque do Faial), які раніше вже були автономними кураціями; того самого року створено парафію Кінта-Гранді (Quinta Grande). 1848 — Збудовано міст через струмок Секу (Ribeiro Seco) й розпочато прокладання дороги звідти до Камара-ді-Лобуш. 1849 — Ухвалено будівництво карантинного лазарету в гирлі Рибейра-ді-Гонсалу-Айріш (Ribeira de Gonçalo Aires). 1850 — Біля пляжу Порту-Санту зазнав аварії човен з цього острова; загинуло п’ятнадцять осіб. 1850 — З ініціативи цивільного губернатора Жозе Сілвештрі Рібейру в палаці Сан-Лоуренсу (палац святого Лаврентія, Palácio de São Lourenço) створено природничий музей. 1852 — На виноградниках поширилася й спричинила надзвичайні руйнування хвороба, відома як мангра (mangra, борошниста роса винограду, оїдіум); вона викликала одну з найбільших криз в історії Мадейри. 1853 — У Фуншалі померла принцеса Марія Амелія Бразильська (D. Maria Amélia), дочка Педру IV (D. Pedro IV). 1853 — На пам’ять про дочку імператриця Амелія (D. Amélia) заснувала притулок принцеси Марії Амелії (Hospício da Princesa D. Maria Amélia). Його тимчасово розмістили в будинку на вулиці Каштаньєйру (Rua do Castanheiro), а 1862 року остаточно перевели до величної споруди, яку імператриця наказала звести для цієї мети й забезпечила коштами, необхідними для належної діяльності. 1856 — Мадейру спіткало одне з найбільших лих — епідемія холери-морбус, що забрала життя близько десяти тисяч жителів. 1856 — У травні цього року в кількох парафіях архіпелагу створено понад двадцять шкіл для дітей обох статей. 1857 — У Лісабоні помер славетний мадейрець доктор Лоуренсу Жозе Моніш (Lourenço José Moniz). 1858 — Принц Луїш, майбутній король Португалії Луїш I (D. Luís), уперше відвідав острів. 1860 — Імператриця Австрії Єлизавета (Isabel da Áustria) відвідала Мадейру й пробула тут кілька місяців. 1861 — У Лісабоні помер славетний мадейрець віконт Жервіш де Атоугія (Jervis de Atouguia). 1862 — Засновано Благодійну асоціацію Фуншала, яка нині має назву Товариство взаємодопомоги «4 вересня 1862 року». 1865 — У Коїмбрі помер видатний професор університету й славетний мадейрець доктор Жуштіну Антоніу де Фрейташ (Justino António de Freitas). 1866 — У Фуншалі помер визначний мадейрець і видатний професор Марселіану Рібейру де Мендонса (Marceliano Ribeiro de Mendonça). 1868 — На пляжі цього міста сталися серйозні події, були загиблі й поранені: народ перешкодив висадці видатного мадейрця Жасінту де Сантана і Вашконселуша (Jacinto de Santana e Vasconcelos), який прибув на острів у справах своєї кандидатури в депутати. 1869 — На острів уперше прибув славетний романіст Жуліу Дініш (Júlio Dinis), автор чудової книжки «Шляхтичі з мавританського дому» (Os Fidalgos da Casa Mourisca). 1870 — Помер визначний лікар і видатний мадейрець доктор Антоніу да Луш Піта (António da Luz Pita). 1870 — Під час виборів у Машику сталися серйозні події: кілька людей із народу загинули від куль військ, змушених удатися до насильства. 1872 — Велика епідемія віспи забрала життя близько тисячі осіб. 1873 — Організовано Мадейрську цукрову промислову компанію, яка спорудила велику фабрику Сан-Жуан (Fábrica de São João). 1873 — Славетний професор і адвокат доктор Алвару Родрігіш де Азеведу (Álvaro Rodrigues de Azevedo) опублікував присвячену Мадейрі частину відомої праці доктора Гаспара Фрутуозу «Туга за рідною землею» й доповнив її розлогими та вченими примітками. 1874 — Мадейру з’єднано з материком підводним кабелем. 1874 — В Ангра-ду-Ероїшму (Angra do Heroísmo) помер славетний мадейрець доктор Ніколау Анаштасіу де Беттенкорт (Nicolau Anastácio de Bettencourt). 1875 — Створено судові округи Санта-Круш, Понта-ду-Сол і Сан-Вісенті. 1875 — У цьому місті засновано Комерційний банк Мадейри. 1876 — Сильні бурі викинули кілька кораблів на берег Фуншала. 1876 — Вийшла «Діаріу ді Нотисіаш» (Новини дня, Diário de Notícias) — перша щоденна газета, що видавалася на Мадейрі. 1876 — У Фуншалі помер видатний поет і славетний мадейрець Жозе Антоніу Монтейру Тейшейра (José António Monteiro Teixeira). 1877 — У Фуншальській семінарії створено підготовчий курс, а через кілька років відкрито регіональний музей природничих матеріалів. 1878 — Почалася масова еміграція на Сандвічеві острови. 1879 — На Мадейрі заборонено обіг іноземної валюти, яка раніше перебувала у вільному обігу. 1880 — У Лісабоні помер славетний мадейрець Айреш де Орнелаш-і-Вашконселуш (D. Aires de Ornelas de Vasconcelos), архієпископ Гоа. 1884 — Під час виборів депутатів у парафії Рибейра-Брава сталися серйозні події, загинуло кілька людей. 1887 — У багатьох парафіях Мадейри сталися серйозні порушення порядку з метою перешкодити створенню парафіяльних рад. Цей народний рух мав дуже згубні наслідки й став відомий серед народу як Паррека (Parreca, народна назва парафіяльних рад 1887 року та заворушень проти них). 1888 — Відкрито Добровільну пожежну команду Фуншала. 1888 — Відкрито театр «Мануел де Арріага» (Teatro Manuel de Arriaga), який спочатку мав ім’я королеви Марії Пії. 1889 — Відкрито Муніципальний медичний пункт. 1889 — Створено Промислову школу Фуншала. 1889 — З ініціативи губернатора дона Жуана де Аларкана (D. João de Alarcão) засновано Товариство захисту бідних, відоме як «Дешева юшка» (Sopa Económica). 1890 — У Фуншалі вбито неповнолітнього Франсішку Жозе де Орнелаша (Francisco José de Ornelas); це глибоко схвилювало населення Мадейри. 1892 — Спалахнув сказ: захворіло кілька людей, деякі померли від цієї жахливої недуги. 1892 — Завершено будівництво причалу Ентрада-да-Сідад (Cais da Entrada da Cidade), розпочате 1889 року. 1893 — Відкрито першу ділянку залізниці Монті. 1897 — У Фуншалі запроваджено електричне освітлення. 1897 — Завершено перебудову й розширення молу Понтинья (Маленький мис, Pontinha), первісні роботи на якому розпочалися 1886 року. 1899 — У Лісабоні помер наш видатний земляк доктор Луїш да Камара Пештана (Luís da Câmara Pestana). 1900 — Створено школу підготовки вчителів початкової освіти. 1901 — Цьому округові надано адміністративну автономію; відповідні повноваження й обов’язки належали виборному органові під назвою Генеральна рада округу (Junta Geral). 1901 — Острів відвідали король і королева Португалії Карлуш I (D. Carlos) та королева Амелія (D. Maria Amélia). 1902 — У Фуншалі помер славетний мадейрець граф де Канавіал (conde de Canavial). 1902 — Створено Товариство допомоги матерям. 1905 — З великою урочистістю закладено перший камінь будівлі санаторію Мармелейруш (санаторій Айвових дерев, Sanatório dos Marmeleiros) на підставі раніше наданої португальським урядом концесії принцові Фрідріху Гогенлое (Frederico Hohenloe). 1906 — Засновано Мадейрську касу взаємодопомоги. 1906 — Почала діяти психіатрична лікарня Камара Пештана. 1906 — Група людей напала на будівлю лазарету, де лікувалося багато осіб, уражених епідемією чуми, що лютувала на Мадейрі. Нападники зруйнували приміщення й звільнили хворих, яких помістили туди під непереборним тиском обставин. 1907 — У Лісабоні помер славетний мадейрець Жозе Вісенте Барбоза ду Бокаже (José Vicente Barbosa du Bocage), учений-зоолог і видатний державний діяч. 1908 — Пожежа знищила прекрасну церкву парафії Понта-Делгада (Тонкий мис, Ponta Delgada). 1908 — Муніципальній палаті Фуншала дозволено взяти позику, призначену виключно для прокладання каналізації та водогонів питної води. 1910 — Наприкінці року в місті спалахнула холера, що поширилася майже на весь острів і забрала близько 550 життів. Через це центральний уряд направив на Мадейру доктора Алфреду де Магальяйнша (Alfredo de Magalhães) як верховного комісара Республіки та доктора Карлуша Франсу (Carlos França) як керівника всіх клінічних і санітарних служб. 1911 — У Фуншалі помер славетний єпархіальний єпископ дон Мануел Агоштінью Баррету (D. Manuel Agostinho Barreto). 1911 — У Фуншалі створено телефонну мережу. 1911 — Створено Сільськогосподарську раду Мадейри, ліквідовану 1919 року. 1913 — Створено Автономну раду портових робіт Фуншала. 1914 — Створено муніципалітет (concelho) Рибейра-Брава. 1916 — Відкрито шосе з Фуншала до перевалу Енкумеада в Сан-Вісенті (Estrada do Funchal à Encumeada de São Vicente). 1916 — Німецький підводний човен обстріляв місто Фуншал; обстріл повторився наступного року. 1917 — У Лісабоні помер славетний мадейрець Жайме Моніш (Jaime Constantino de Freitas Moniz). 1921 — Опубліковано перший том «Елусідаріу Мадейренсі» (Elucidario Madeirense). 1922 — Відбулися великі святкування й велична історична хода на честь п’ятисотріччя відкриття архіпелагу Мадейра. 1922 — Повертаючись із подорожі до Бразилії, у Фуншалі зупинився президент Республіки доктор Антоніу Жозе де Алмейда (António José de Almeida). 1925 — Доктори Антоніу ді Олівейра Салазар і Маріу де Фігейреду (Mário de Figueiredo) перебували у Фуншалі й прочитали кілька лекцій у залах Католицької асоціації. 1929 — Велика повінь у місцевості Ештрейту-да-Варжен (Ущелина в низині, Estreito da Vargem), у парафії Сан-Вісенті, забрала життя 32 осіб. 1930 — Лікарню Святого дому (Santa Casa, братство Милосердя) розміщено в санаторії Мармелейруш у парафії Монті. 1930 — Величезний зсув (quebrada) у гирлі Рибейра-ду-Вігаріу (Річка Вікарія, Ribeira do Vigário), у парафії Камара-ді-Лобуш, під час зворотної течії зніс у море 20 осіб, які там загинули. 1931 — Створено Окружний архів Фуншала. 1931 — Військове повстання придушили сухопутні й морські сили, що прибули з материка; воно стало відоме як Мадейрська революція. 1933 — Відкрито продовження причалу Ентрада-да-Сідад. 1936 — У кількох парафіях сталися серйозні порушення громадського порядку через створення Ради молочної промисловості та підпорядкованих їй служб. Для придушення цього повстанського руху прибули два військові кораблі й військові підрозділи. 1938 — Генерал Ошкар Кармона (António Óscar Carmona), президент Республіки, прибув на Мадейру, де його зустріли з великим ентузіазмом. 1939 — Відкрито проспект Мар (Приморський проспект, Avenida do Mar).
У цій статті
Час
Згадані роки · 28-
Порту-Санту було відкрито, за традицією, 1418 (або 1419) року; твердження про участь Бартоломеу Перестрелу є хибним.
-
Мадейру відкрили Жуан Гонсалвіш Зарку і Тріштан Ваш Тейшейра за інфанта Генріха Мореплавця; найчастіше називають 1419 рік, деякі — 1420-й.
-
Король Дуарте надав архіпелаг інфантові Генріху, зобов’язавши використовувати в обігу монету королівства, а духовну юрисдикцію над ним — Ордену Христа.
-
Афонсу V надав Фуншалу статус містечка; імовірно, приблизно тоді ж містечками й муніципалітетами стали Машику та Балейра (Порту-Санту).
-
Грамота Мануела I назавжди й невідчужувано зробила Мадейру коронними землями разом із магістерством Ордену Христа, завдавши тяжкого удару привілеям донатаріїв.
-
Королівською грамотою Мануел I надав Фуншалу статус міста — першого міста в заморських володіннях Португалії.
-
Булла папи Лева X «Pro excellenti praeeminentia» заснувала Фуншальську дієцезію, поклавши край духовній зверхності ордену Христа; церква стала кафедральним собором, першим єпископом призначили дона Діогу Піньєйру, а першим деканом — фрея Нуну Кана.
-
Французькі корсари-гугеноти під проводом Монлюка, яких вів Гашпар Калдейра, висадилися на Прайя-Формоза й пограбували Фуншал: вони штурмом узяли фортецю Сан-Лоуренсу, осквернили собор і монастир Санта-Клара, черниці якого втекли до Куррала; Гашпар де Брага загинув, чинячи їм опір. Напад, що стався за капітанства Франсішку Гонсалвіша да Камари, спонукав до зведення нових берегових укріплень.
-
За часів Філіппівського (іспанського) панування Мадейрою керували генерал-губернатори, першим з яких був Жуан Лейтан, що перебрав управління всім архіпелагом; капітани-донатарії зберегли лише почесний статус.
-
Звістка про Реставрацію досягла Мадейри, і в ратуші Фуншала Жуана IV проголосили королем, що поклало край кастильському пануванню; єпископ допоміг заспокоїти народ.
-
У Фуншалі спалахнув народний і церковний заколот, під час якого дворяни напали на губернатора; губернатора дона Франсішку де Машкареньяша скинули, ув’язнили й вислали морем.
-
За наказом Помбала єзуїтську колегію у Фуншалі оточили, а єзуїтів ув’язнили, що поклало край їхній освітній діяльності; вісімнадцять мадейрських єзуїтів 16 липня 1760 року під арештом відправили до Лісабона.
-
До Фуншала прибула британська ескадра, що започаткувало першу британську окупацію Мадейри; війська під командуванням Клінтона розквартирували в єзуїтському колегіумі, форті Пенья-ді-Франса та театрі, через що семінарія мусила повернутися до Муштейру-Нову.
-
Велика повінь 9 жовтня 1803 року, яку вважають найбільшим лихом в історії Мадейри, спустошила Фуншал та інші частини острова. Загинуло близько 600 людей, було зруйновано церкву Кальяу, береговий мур річок, мости й каплиці в Машику, Санта-Круші та деінде. Вона спричинила місію Удіно та розростання міста за його межі.
-
Мадейра приєдналася до ліберальної революції; у Фуншалі урочисто проголосили конституційний лад, а площу перейменували на площу Конституції.
-
Мігелістська експедиція під командуванням полковника Жозе Антоніу де Азеведу Лемуша висадилася в Машику й зайняла Мадейру, проголосивши абсолютизм; губернатор Валдеш і ліберальні лідери сховалися на борту британського фрегата «Аллігатор».
-
Мадейру спіткав тяжкий голод, що досяг піку в лютому 1847 року, з високою смертністю від хвороб травлення; він охопив і Порту-Санту. Губернатор Жозе Сілвештрі Рібейру вжив заходів допомоги, купці зібрали кошти на продовольство, а у Фуншалі відбулися благодійні вистави.
-
Хвороба виноградної лози (оїдіум, або мангра) поширилася Мадейрою і знищила більшість виноградників, спричинивши тяжку економічну кризу, злидні й еміграцію.
-
Епідемія холери, яку занесли солдати 1-го піхотного полку, спустошувала Мадейру з липня по жовтень 1856 року. За переказами, вона забрала близько десяти тисяч життів і залишила багато сиріт. Під час епідемії самовіддано служили Алвару Родрігіш де Азеведу, Луїш Албіну Гонсалвіш та інші.
-
Відкрито громадське телеграфне сполучення між Мадейрою і континентальною Португалією підводним кабелем, прокладеним Бразильською телеграфною компанією, у присутності сера Вільяма Томсона; у Фуншалі відкриття відзначили ілюмінацією.
-
Заворушення «Паррека» проти парафіяльних рад (juntas de paróquia) у 1887–1888 роках сіяли жах по всій Мадейрі, і для відновлення порядку туди направили війська. В Арку-да-Кальєті застосували збройну силу, а 22 листопада 1887 року бунтівники захопили церкву в Канісу, де війська відкрили вогонь і вбили чотирьох людей; загинув також один солдат.
-
На підставі закону від 22 травня 1901 року декрет від 8 серпня 1901 року поширив автономний режим Азорських островів на округ Фуншал: було створено Генеральну раду округу, що обиралася прямим голосуванням і перебрала окружні громадські роботи; згодом почалося будівництво доріг.
-
На Мадейрі спалахнула епідемія холери, що забрала близько 550 життів; для керівництва санітарною службою направили доктора Карлуша Франсу, а хворих лікували в лазареті й тимчасовому шпиталі у форті Машику.
-
Німецький підводний човен U-38 торпедував три судна в гавані Фуншала, зокрема французький канонерський човен «Surprise» (загинули 33 члени екіпажу і 7 португальців), та обстріляв місто, спричинивши загальну паніку. Згодом пам’ять загиблих ушанували монументом роботи Франсішку Франку.
-
Вийшов перший том «Мадейрського довідника» (Elucidário Madeirense).
-
Військове повстання, відоме як Мадейрська революція (Revolução da Madeira) і пов’язане із заколотом на Азорських островах, було придушене; військове командування очолював генерал Соуза Діаш, а 2 травня повстанці й урядові сили вели перестрілку на Піку-ду-Каштанью.
-
Сільські заворушення проти декрету про молоко та Молочної ради (Junta dos Lacticínios) призвели до восьми загиблих і сотень заарештованих; їх придушили військові кораблі та війська.
-
У Фуншалі відкрито проспект Мар.
Місце
Згадані місця · 24За кордоном
- Арген
Mauritania. 1551 року включений до єпархії Фуншала.
Арген — острів біля узбережжя Сахари в Західній Африці, відкритий португальцями близько 1443 року. Приблизно з 1450 року там будували фортецю. У 1551 році острів приєднали до Фуншальської дієцезії, і єпископи Фуншала довго носили титул єпископів Аргена.
- Ештрейту-да-Варжен
São Vicente. Під час повені 1929 року загинули 32 людини.
Повінь 1929 року забрала життя 32 людей.
- Кальєта
Calheta. Парафію створено 1430 року; статус містечка надано 1502 року.
Кальєта — містечко, парафія та муніципалітет на південно-західному узбережжі Мадейри й одне з найдавніших поселень острова. «Елусідаріу» розповідає про походження її назви, перших поселенців, зокрема Педру Беренгера, її церкву та численні каплиці, серед яких каплиця колишнього францисканського монастиря, а також про бунт 1834 року.
- Камара-ді-Лобуш
Câmara de Lobos. Парафію створено 1430 року.
Парафія на захід від Фуншала. «Елусідаріу» пов’язує походження її назви з мандрівкою Зарку, під час якої він відкрив острів, і розповідає про її церкви, каплиці та колегіальний капітул, перших поселенців, рибальську громаду й уславлені виноградники. У статті також наведено відомості про місцевості, межі, левади й населення парафії.
- Канісу
Santa Cruz. Парафію створено 1440 року.
Канісу — парафія в муніципалітеті Санта-Круш, на межі капітаній Фуншала й Машику. Серед її перших поселенців були Гашпар Регу, Вашку Фернандіш Регу й Алвару де Орнелаш, родина якого заснувала тут майорати. Алькальда й суддю парафії призначав сенат Фуншала. У парафії розташовані статуя в Гаражау, резиденція єзуїтів у Сокорру та Кінта-ду-Баран-да-Консейсан.
- Кафедральний собор Фуншала
Funchal. Освячений 1516 року; місце поховання єпископів.
Кафедральний собор Фуншала розташований у парафії Се. Його почали будувати в 1493 році; у 1508 році він став осідком парафії, а в 1514 році — кафедральним собором. Звідси вирушали процесії, тут склали обітницю святому Якову й поховали єпископів.
- Лазарет Гонсалу Айріш
Funchal. Створення затверджено указом 1849 року; під час чуми 1906 року його атакував натовп.
Лазарет Гонсалу Айріш — карантинна будівля в гирлі річки Гонсалу-Айриш, спорудження якої було ухвалено 1849 року. Її перетворили на лікарню для ізоляції хворих на чуму, а 7 січня 1906 року розграбували учасники заворушень. Згодом у ній утримували політичних засланців, зокрема засланих 1919 року, та німецьких мешканців під час Великої війни.
- Левади Рабасал
Calheta. Будівництво розпочато 1835 року.
Левади Рабасал — стара й нова левади Рабасалу на Мадейрі. Їхнє будівництво почалося 1835 року; вони живляться переважно джерелами біля витоків Рибейра-да-Жанела. Витрату води в них вимірювали у 1911 і 1943 роках.
- Машику
Machico. Капітанію надано 1440 року; 1828 року Машику зазнало обстрілу, а 1870 року — заворушень під час виборів.
Парафія Машику була місцем висадки першовідкривачів Зарку й Тріштана Ваша Тейшейри та осідком капітанії Машику; її заснували близько 1450 року. «Елусі́даріу» розповідає про її духовенство та його утримання, каплиці, історичні події, мінеральні джерела, місцевості, населення й видатних уродженців.
- Монастир святої Клари Ассізької
Funchal. Засновано 1497 року.
Монастир у Фуншалі, заснований у 1492–97 роках другим капітаном-донатарієм Жуаном Гонсалвішем да Камарою поруч із церквою Консейсан-ді-Сіма. Тут поховані представники родини Камара; у монастирі зберігається документ 1447 року, у якому ім’я «Заргу» написано як «Zargo». У 1912 році монастир передали для облаштування нової лікарні, а згодом обрали для розміщення археологічного музею.
- Палац Сан-Лоуренсу
Funchal. Велика пожежа 1699 року; музей природничої історії з 1850 року.
Палац Сан-Лоуренсу, палац-фортеця губернаторів у Фуншалі, був місцем церемоній цілування руки, прийомів, балів і обідів, а також виставки 1861 року. «Елусідаріу» згадує велику пожежу в палаці 1699 року, музей природничої історії 1850 року та спробу солдатів проникнути до нього 1829 року. Навпроти стояв Великий театр.
- Понта-Делгада
São Vicente. Місцева церква згоріла 1908 року.
Понта-Делгада — парафія на північному узбережжі Мадейри, одна з трьох парафій муніципалітету Сан-Вісенті, з мисом і невеликою рибальською гаванню. Її свято Сеньйор-Жезуш — велике паломництво на виконання обітниць; тут також містився осідок головної капітанії. У 1856 році тут зареєстрували 409 смертей від холери.
Люди
Згадані люди · 60- Айреш де Орнелаш-і-Вашконселуш1837–1880
Мадейрський архієпископ Гоа, який помер у Лісабоні 1880 року.
- Алвару Родрігіш де Азеведу1825–1898
Підготував до друку й прокоментував розділи Фрутуозу про Мадейру; їх опублікували 1873 року.
-
Венеційський мореплавець, який відвідав Мадейру й Порту-Санту 1445 року.
- Антоніу Алуїзіу Жервіш де Атоугія1797–1861
Мадейрський державний діяч, який помер у Лісабоні 1861 року.
- Антоніу Велозу де Ліра1616–1691
Мадейрський канонік, який помер 1691 року.
- Антоніу да Гама Перейра1520–1595
Мадейрський правознавець, який помер 1595 року.
- Антоніу да Луш Піта1802–1870
Мадейрський лікар, який помер 1870 року.
-
Губернатор, якого 1777 року відкликали до Лісабона для відповіді на звинувачення.
- Антоніу Мануел де Нороньяпом. 1569
Мадейрський прелат, син третього капітана-донатарія, який помер у Ламегу 1569 року.
- Антоніу Тейшейра1795–1876
Мадейрський поет, помер у Фуншалі 1876 року.
+ 50 ще
- Бартоломеу Перестрелупом. 1457
1446 року отримав капітанію Порту-Санту.
- Гаспар Фрутуозу1522–1591
Азорський автор «Туги за рідною землею» (1590), розділ якої про Мадейру опублікували 1873 року.
- Граф де Канавіал1829–1902
Відома постать Мадейри, яка померла у Фуншалі 1902 року.
- Дон Гашпар Афонсу да Кошта Бранданпом. 1784
Єпископ Фуншала, який помер 1784 року.
- Дон Діогу Перейра Форжаш Коутіньюпом. 1798
Губернатор і генерал-капітан, який помер у Фуншалі 1798 року.
- Дон Діогу Піньєйрупом. 1526
Перший єпископ Фуншала, який помер у материковій Португалії 1526 року.
- Дон Мануел Агоштінью Баррету1835–1911
Єпископ Фуншала, помер 1911 року.
- Дон Себаштіан де Морайш1534–1588
Уродженець Мадейри, перший єпископ Японії, який помер у Мозамбіку 1588 року дорогою до своєї єпархії.
- Дон Франсішку Енрікішпом. 1624
Губернатор і генерал-капітан Мадейри, який помер 1624 року; похований у церкві Колежіу.
- Дон фрей Антоніу Теліш да Сілвапом. 1682
Єпископ Фуншала, який помер 1682 року.
- Дон фрей Жуан ду Нашсіменту1897–1753
Єпископ Фуншала, який помер 1753 року.
- Енріке Мореплавець1394–1460
Інфант Генріх Мореплавець, якому 1433 року було надано Мадейру.
- Енрікі Енрікіш де Норонья1667–1730
Мадейрський письменник і генеалог, який помер 1730 року.
- Енрікі Каласа де Вівейруш1589–1662
Канонік, який 1650 року заснував монастир Енкарнасан.
- Жайме Моніш1837–1917
Мадейрець, який помер у Лісабоні 1917 року.
- Жозе Сілвештрі Рібейру1807–1891
Цивільний губернатор від 1846 року, який запровадив вуличне освітлення, відкрив у Фуншалі притулок і музей природничої історії.
- Жуан Гонсалвіш да Камара1414–1501
Другий капітан-донатарій Фуншала, який помер у Фуншалі 1501 року.
- Жуан Гонсалвіш Заркупом. 1467
Перший капітан-донатарій Фуншала (отримав капітанію 1451 року), який помер у Фуншалі 1467 року.
- Жуан да Кошта де Атаїді і Азеведупом. 1704
Губернатор і генерал-капітан, який помер у Фуншалі 1704 року.
- Жуан де Сантана і Вашконселушпом. 1887
Мадейрський кандидат, якому 1868 року агресивний натовп перешкодив зійти на берег.
-
Перший генерал-губернатор Мадейри (1581) за правління Філіпів.
-
Перший прелат, який прибув на Мадейру 1508 року й пробув там близько двох років.
- Жуан Фернандеш Вієйрапом. 1681
Мадейрець, який відвоював Пернамбуку; помер і був похований в Олінді, Бразилія, 1681 року.
-
Король, якого проголосили на Мадейрі 1641 року; 1656 року надав архіпелаг своїй дочці Катаріні.
- Жуштіну Антоніу де Фрейташ1804–1865
Мадейрський професор Коїмбрського університету, помер 1865 року.
-
Керівник медичної та санітарної служб під час епідемії холери 1910 року.
-
Дочка Жуана IV, якій 1656 року було надано архіпелаг.
-
Король Португалії, який 1433 року надав архіпелаг Мадейра інфанту Генріху Мореплавцю.
- Лоуренсу Жозе Моніш1789–1857
Уродженець Мадейри, який помер у Лісабоні 1857 року.
- Луїш Гонсалвеш да Камара1518–1575
Мадейрський священник, вихователь короля Себастіана, помер 1575 року.
- Луїш да Камара Пештана1863–1899
Мадейрський бактеріолог, помер у Лісабоні 1899 року; його ім’я носить притулок у Фуншалі.
-
Єпископ Фуншала, помер 1608 року й похований у кафедральному соборі.
- Мануел Алваріш1526–1583
Мадейрський єзуїт і граматист, помер в Еворі 1583 року.
- Мануел Каетану Пімента де Агіар1765–1832
Мадейрський письменник, помер у Лісабоні 1832 року.
-
Король Мануел I, який 1497 року приєднав архіпелаг до коронних володінь.
-
1925 року виступав із лекцією у Фуншалі разом із Салазаром.
- Марселіану Рібейру де Мендонса1805–1866
Мадейрський професор, помер у Фуншалі 1866 року.
- Ніколау Анаштасіу де Беттенкорт1810–1874
Уродженець Мадейри, який помер в Ангра-ду-Ероїшму 1874 року.
-
Президент, який відвідав Мадейру 1938 року.
-
Батько принцеси Марії Амелії.
- Сіман Гонсалвеш да Камарапом. 1530
Третій капітан-донатарій Фуншала на прізвисько «Величний», помер у Матозіньюші 1530 року.
-
1440 року отримав капітанію Машику.
- Тройлу де Вашконселуш да Кунья1654–1729
Мадейрський поет, помер 1729 року.
-
Один із «пророків» Порту-Санту у справі 1533 року.
- Фернан Салданьяпом. 1626
Губернатор і генерал-капітан Мадейри, який помер 1626 року.
-
Одна з «пророків» Порту-Санту у справі 1533 року.
- Франсішку Жозе де Орнелашпом. 1890
Хлопчик, убивство якого у Фуншалі 1890 року вразило населення.
- Diogo Teixeiraпом. 1540
Капітан-донатарій Машику, після смерті якого 1540 року капітанія повернулася короні.
- Dr. João Francisco de Oliveira1761–1829
Мадейрець, який помер у Лісабоні 1829 року.
- Dr. Julião Fernandes da Silvaнар. 1723
1755 року написав листа з критикою методів фуншальських лікарів.