Пристань Фуншала

Фуншальська затока — найбільша в архіпелазі. Її межами є мис Гаражау (мис Крячка, Ponta do Garajau) на сході та мис Круш (мис Хреста, Ponta da Cruz) на заході. Між цими двома мисами вона утворює досить правильний вигин і заглибину та захищена від вітрів з усіх напрямків, крім вітру, що дме від південно-південно-східного до південно-південно-західного через південь. Завдяки своїм розмірам затока придатна для великої якірної стоянки, однак сполучення із суходолом порівняно легко здійснювати лише в найдоступніших місцях морського узбережжя — від острівця Понтинья (острівця Маленького мису, Ilhéu da Pontinha) на заході до околиць фортеці Сан-Тіагу (фортеця святого Якова Зеведеєвого, Fortaleza de São Tiago) на сході; відстань між ними становить близько двох тисяч метрів. У цих межах відбувається весь рух і вантажообіг пристані, яку облямовує глибокий пляж із обкатаної гальки, вільний від рифів і мілин, що могли б ускладнювати доступ до неї. Час припливу, або прикладний час порту (час повної води в сизигію), згідно з географічною картою Мадейри генерала А. П. де Азеведу (A. P. de Azevedo), — 12 год 48 хв, а висота припливу становить 2,28 м. Проте інженер Маріану Ф. Фарія і Майя (Mariano F. Faria e Maia) стверджує, що амплітуда припливів сягає 2,80 м. Щодо пристані Фуншала та припливів і відпливів на узбережжі Мадейри видатний інженер Адолфу Лоурейру (Adolfo Loureiro) говорить, «що мало відомо про вплив Місяця на явища сизигійних і квадратурних припливів, їх поширення, швидкість і напрямок, висоту й силу хвиль залежно від напрямку вітру, його напору, тривалості тощо. Температура вод і її розподіл на поверхні, їхні періодичні рухи та умови, що підпорядковувалися, як здавалося, незмінному закону, мали б стати предметом дуже цікавих океанографічних досліджень, яких, на жаль, ніколи не проводили».

Відстань між пристанями Лісабона й Фуншала становить 520 миль. Остання розташована приблизно за 350 миль від мису Кантін (Cabo Cantim) (див. цю статтю), за 1220 миль від Плімута, за 1330 миль від Саутгемптона і за 1430 миль від Ліверпуля.

Безперечно цікаво й корисно навести тут докладні відомості про рух у пристані Фуншала протягом останніх років. Вони дають змогу не лише оцінити розвиток торгівлі й туризму в нас, а й слугуватимуть матеріалом для вивчення тих удосконалень, які, можливо, ще доведеться здійснити найближчим часом у межах нашої захищеної пристані.

У статті «Рух у пристані» (II-409) містяться відомості про цей рух за період від 1901 до 1943 року, що доповнюють викладене нами вище.

Слід зазначити, що відчутне скорочення руху в пристані Фуншала, яке спостерігалося від 1914 року, було спричинене великою європейською війною, через яку Мадейру перестала відвідувати значна кількість суден. Згодом їх число поступово зростало й у 1937 році сягнуло 1438 суден. Через недавню світову війну це скорочення стало ще значнішим: у 1940–1943 роках до пристані зайшло відповідно 389, 234, 190 і 187 суден.

Цікаві й цінні відомості про пристань Фуншала, які ми подаємо далі, взято з авторитетного часопису «Журнал ду Комерсіу і даш Колоніаш» (Журнал торгівлі й колоній, Jornal do Comercio e das Colonias); їх автор — доктор К. Діаш де Карвалью (C. Dias de Carvalho).

“

«Порти Прилеглих островів за ступенем важливості розташовуються в такому порядку: Фуншал, Понта-Делгада (Тонкий мис, Ponta Delgada), Орта (Horta) й Ангра (Angra). Однак спершу варто дати уявлення про їхній сукупний вантажообіг.

Обсяг товарів, завантажених і розвантажених у цих портах 1936 року, сягнув близько 251 тисячі тонн загальною вартістю приблизно 132 тисячі конто.

На порт Фуншала припала майже вся ця діяльність: 88,63 % тоннажу і 82,76 % загальної вартості. Далі йшов порт Понта-Делгада — відповідно 6,97 % тоннажу й 11,52 % вартості; потім Орта з 4,21 % тоннажу й Ангра з 3,56 % вартості; нарешті, Ангра з 0,19 % загального тоннажу й Орта з 2,16 % вартості.

Побіжно розглянувши становище кожного із цих портів за кількістю товарів, що проходили через їхні причали, перейдімо до докладнішого аналізу кожного з них.

Ми вже сказали, що цей порт є найважливішим на Прилеглих островах (Ilhas Adjacentes) і посідає четверте місце в загальному переліку портів материкової Португалії та островів — одразу після Сетубала (Setúbal).

Його вантажообіг перевищував показники Лейшойнша (Leixões), а за тоннажем імпортованих вантажів порт Фуншала випереджав навіть порт Сетубала.

Обсяг товарів, імпортованих та експортованих через цей порт острова Мадейра, 1943 року сягнув 222 258 тонн загальною вартістю 109 203 000 ескудо.

Розгляньмо, що свідчать цифри про імпортну й експортну торгівлю.

Імпорт. Загальний обсяг імпорту через порт Фуншала 1936 року становив 95 096 тонн вартістю 58 652 конто. Далі ми розподілимо ці обсяги й суми за різними митними категоріями. Живі тварини — імпорт обмежувався тоннами вартістю 28 конто.

Сировина — до цієї категорії належав найбільший тоннаж: було імпортовано 73 963 тонни різноманітних товарів загальною вартістю 16 665 конто.

Пряжа і тканини — у порту Фуншала розвантажили 565 тонн цих товарів вартістю 17 096 конто; отже, саме ця категорія мала найвищу вартість імпорту.

Харчові продукти — товари цієї категорії посідали друге місце за кількістю — 19 216 тонн — і третє за вартістю — 14 664 конто.

Машини, апарати тощо — імпорт цих виробів був уже меншим: лише 410 тонн вартістю 5400 конто.

Різноманітні промислові вироби — кількість імпортованих виробів також була порівняно невеликою — 891 тонна, — а їхня вартість сягала 4790 конто. Однак, щоб не применшувати значення цих показників, слід ураховувати розміри острова й потреби його населення.

За вартістю порядок був уже іншим, у чому легко переконатися з наведених вище цифр.

Експорт — розгляньмо тепер експортну торгівлю 1936 року: з порту вивезли 127 162 тонни товарів вартістю 50 551 конто.

Дотримуючись критерію, застосованого до імпорту, ми так само оцінимо цей вантажообіг за митною класифікацією товарів.

Сировина — експорт товарів цієї категорії становив найбільшу частку тоннажу порту Фуншала, сягнувши 118 649 тонн. Вартість цього експорту дорівнювала 10 469 конто.

Пряжа і тканини — до цієї категорії зараховано відому в усьому світі чудову вишивку острова Мадейра. Тож не дивно, що саме на цю категорію припадала найбільша вартість експорту: 25 004 конто за 238 000 кілограмів продукції.

Харчові продукти — посідали друге місце в експорті як за кількістю — 8207 тонн, — так і за вартістю — 14 891 конто. До них належали славетні мадейрські вина, банани тощо.

Щодо двох інших категорій — машин, апаратів тощо та різноманітних промислових виробів, — експортний тоннаж становив відповідно 3 і 65 тонн, а вартість — 24 і 163 конто.

Особливий інтерес у зв’язку з цією темою становлять докладні відомості у статтях «Причал», «Фуншал (пляж)», «Автономна рада портових робіт», «Мадейра (гідрографічні аспекти)», «Припливи й відпливи», «Рух у порту», «Корабельні аварії», «Повітряна навігація» та «Понтинья», на які ми звертаємо увагу читачів.