Благодійні установи

Близько 1425 року Констанса Родрігіш де Алмейда (Constança Rodrigues de Almeida), дружина першовідкривача Жуана Гонсалвіша Зарку (João Gonçalves Zargo), заснувала каплицю святої Катерини Александрійської (Capela de Santa Catarina) (див. цю статтю), а «поряд із нею, — каже Фрутуозу, — звела багато будинків, щоб дати притулок доброчесним жінкам, бідним мерсієйрам (mercieiras, бідним жінкам, які за милостиню доглядали каплицю), яким навічно залишила пожертви, щоб вони дбали про чистоту й служили в тому домі (каплиці), як заведено й досі». Доктор Родрігіш де Азеведу коментує ці слова так: «Бакалійна крамниця святої Катерини.... була чимось на зразок притулку (hospício), де з милостині жили бідні жінки доброї поведінки, на яких покладали догляд за чистотою каплиці святої. І крамниця, і каплиця збереглися донині. Вони належать сеньйорові графу де Каштелу-Мельйор (Conde de Castelo Melhor)».

Ми не можемо нічого додати до наведеного уривка й також не знаємо, чи справді фундація Констанси де Алмейди проіснувала до 1873 року, хоча, без сумніву, уже з іншою метою, ніж первісна установа. Нині ми можемо стверджувати, що ця установа давно зникла, а будинки й каплиця перейшли до інших власників. Безперечно, це була перша благодійна установа на Мадейрі, що проіснувала близько чотирьох із половиною століть.

У середині XV століття Жуан Гонсалвіш Зарку подарував земельні ділянки біля каплиці апостола Павла (Capela de São Paulo) для заснування лікарні, яку близько 1469 року спорудили коштом населення. Це була друга благодійна установа архіпелагу. Лікарня залишалася там лише кілька років, після чого її перенесли до парафії (freguesia) Санта-Марія-Майор (Пресвята Діва Марія, Santa Maria Maior) й передали під опіку братства Мізерікордії (Misericórdia, Святий дім милосердя, світське доброчинне братство), яке тоді заснували в цьому місті, а згодом — у містечках Машику (Machico), Санта-Круш (Святий Хрест, Santa Cruz), Кальєта та Порту-Санту (Свята гавань, Porto Santo). Про лікарню, яку пізніше перевели до будівлі, де вона міститься нині, а також про Мізерікордії Фуншала й міст та містечок ми докладніше розповімо у статті «Мізерікордії». Лікарні святого Лазаря (Hospital de São Lázaro), заснованій на початку XVI століття, ми вже присвятили окрему статтю в цьому «Елусідаріу» (Elucidário). Про психіатричну лікарню Камара Пештана (Manicómio Câmara Pestana) йтиметься в іншому місці цієї праці.

В останній чверті XV століття Гонсалу Айріш (Gonçalo Aires) заснував каплицю святого Варфоломія (Capela de São Bartolomeu), а при ній — притулок (albergaria) для бідних священнослужителів; однак, схоже, його так і не використали за призначенням. (Див. статтю «Гонсалу Айріш»).

Про рекольїменту Бон-Жезуш (recolhimento, релігійний притулок для жінок; Recolhimento do Bom Jesus), який також мав і досі зберігає характер благодійної установи, ми вже сказали все необхідне в присвяченій йому статті у відповідному місці. У належному місці цієї праці буде також дещо сказано про Рекольїменту сиріт (Recolhimento das Orfãs), заснований 1725 року.

У статті «Притулки» ми досить докладно розповіли про ці благодійні заклади — як уже закриті, так і ті, що досі діють, — і відсилаємо читача до неї.

Прекрасній благодійній установі під назвою Притулок принцеси дони Марії Амелії (Hospício da Princesa D. Maria Amélia) ми вже присвятили розлогу статтю, де також згадали про приєднаний до неї Сиротинець (Orfanato).

Хоча вони мають форму об’єднань, справжніми благодійними установами є Товариство захисту бідних (Associação Protectora dos Pobres), Товариство захисту бідних студентів (Associação Protectora dos Estudantes Pobres), Допомога слабким дітям (Assistência a Crianças Fracas) і Материнська допомога (Auxilio Maternal), які ми вже згадували в іншому місці.