Чай (Thea sinensis)

Цю рослину родини тернстремієвих завіз на Мадейру в першій чверті XIX століття англійський консул Енрікі Від (Henrique Veitch), який до кінця життя вирощував її у своїй садибі (quinta) в Жардин-да-Серра (Гірський сад, Jardim da Serra). Ще тридцять років тому в цій садибі росло кілька чайних кущів.

Консул Від виготовляв лише чорний чай. Відмінність між чорним і зеленим чаєм полягає в тому, що під час приготування першого листя наприкінці сушать у решетах над вогнем, який підтримують деревним вугіллям, тоді як для другого його сушать у залізній посудині. За словами сеньйора Габріела де Алмейди (Gabriel de Almeida), для вирощування чайного куща найкраще підходять похилі, вологі, прохолодні й багаті на гумус землі на гірських схилах. Бажано, щоб вони були віддалені від узбережжя, адже цей кущ дуже чутливий до морської солі, яку приносять вітри.