Атаїді, доктор Жуакін де Менезіш і
Оригінальна назва: Ataide (Dr. Joaquim de Menezes e)
Біографія ченця-августинця й титулярного архієпископа Жоакіма де Менезіша і Атаїді (1765–1828), капітулярного вікарія та управителя дієцезії Фуншала з 1811 до 1821 року. Його пам’ятають завдяки політичним суперечкам із генерал-капітаном і заслугам перед Братством милосердя Фуншала.
Цей прелат народився в місті Порту (Porto) 20 вересня 1765 року й 1781 року склав чернечі обітниці в ордені святого Августина. Під час навчання він виявив винятковий талант і неабиякі літературні здібності. Його послідовно призначали хроністом Інфантаду, ректором колегії Святого Августина в Лісабоні, титулярним архієпископом Меліапора, а також капітулярним вікарієм (обраний капітулою управитель єпархії під час вакансії) та управителем єпархії Фуншала.
Його призначення в липні 1811 року капітулярним вікарієм та управителем єпархії (governador do bispado, за відсутності єпископа або під час вакансії) Фуншала спричинило конфлікт між капітулом нашого кафедрального собору Фуншала (Sé) й Центральним урядом. Його керівництво справами цієї єпархії оцінювали по-різному, чому значною мірою сприяло те, що він активно втручався в політичні питання й вів запеклу боротьбу з тодішнім губернатором і генерал-капітаном Мадейри Себаштіаном Шавієром Ботелью (Sebastião Xavier Botelho).
Він надав визначні послуги Святому дому милосердя Фуншала (Santa Casa da Misericórdia, благодійне братство): завдяки йому було споруджено акведук від Фундоа (Fundoa), у Сан-Роки (святий Рох, São Roque), до Фуншала, а також укладено статут лікарні, який за його часів уважали найповнішим і найдосконалішим у країні. За ці та інші визначні заслуги в залі засідань Святого дому встановили його олійний портрет у натуральну величину, який і нині там зберігається.
1821 року він мусив поспішно покинути цю єпархію й більше сюди не повернувся; того самого року його призначили єпископом Елваша (Elvas). 1826 року його призначили пером королівства (членом верхньої палати).
Побоюючись переслідувань з боку уряду Мігеля I (D. Miguel), 1828 року він виїхав із Португалії за кордон і 5 листопада того самого року помер від чуми в Гібралтарі. Він був видатним музикантом, і його твори й нині високо цінують, а також визначним письменником, про що можна довідатися з «Бібліографічного словника» (Diccionario Bibliographico) Іносенсіу Франсішку да Сілви (Inocêncio Francisco da Silva).
Йому приписують майже всі поетичні й драматичні твори, опубліковані Луїшем Жозе Баярду (Luís José Baiardo), який протягом кількох років служив у нього секретарем.
Місцева газета «У Жорнал» (O Jornal) опублікувала цікаву біографію єпископа дона фрея Жуакіна де Менезіша і Атаїді (Joaquim de Menezes e Ataíde).
У цій статті
Час
Згадані роки · 06-
У Порту народився Жоакім де Менезіш і Атаїді.
-
Жоакім де Менезіш і Атаїді склав обітниці в ордені святого Августина.
-
Доктора Жоакіма де Менезіша і Атаїді призначили капітульним вікарієм і правителем Фуншальської дієцезії, що спричинило конфлікт між соборним капітулом і центральним урядом.
-
Єпископ Жоакім де Менезіш і Атаїді поспіхом покинув Фуншальську дієцезію і був призначений єпископом Елваша.
-
Доктор Жоакім де Менезіш і Атаїді став пером королівства.
-
Доктор Жоакім де Менезіш і Атаїді помер від чуми в Гібралтарі, куди втік від переслідувань мігелістів.
Місце
Згадані місця · 07
За кордоном
- Гібралтар
United Kingdom. Місце, де він помер від чуми у 1828 році.
Британський порт, до якого супроводили імператрицю Австрії після її від’їзду з Мадейри й куди в 1823 році вислали падре Маседу. У 1828 році там помер від чуми доктор Жоакім де Менезіш і Атаїді. Гібралтар був базою британських сил, які вимагали видачі «Бернарди».
- Елваш
Portugal. Дієцезія, єпископом якої його призначили у 1821 році.
Елваш — укріплене місто й осідок єпархії в материковій Португалії. До цієї єпископської кафедри перевели кількох єпископів Фуншала, серед них дона Лоуренсу де Тавору в 1617 році й дона Жозе да Кошта Торріша в 1796 році; у 1821 році її єпископом призначили доктора Жуакіна де Менезіша е Атаїді. Тут народилися музикант Дуарте Жуакін душ Сантуш, Жозе Жерарду Феррейра Пасуш і Антоніу Рожеріу Громішу Коусейру, а Франсішку Жуан Рошсіу служив тут військовим інженером.
- Лісабон
Portugal. Місто, де містився августинський колегіум, ректором якого він був.
Столиця Португалії, де містилися суд Реласан і Братство милосердя, чиї привілеї та статути поширили на Фуншал. Енрікі Франку де Соуза навчався в її Королівській академії образотворчих мистецтв, а Луїш Жозе Байарду переїхав туди 1821 року.
- Порту
Portugal. Місце народження Атаїді.
Португальське місто, де почалася ліберальна революція 1820 року. Його округ — єдиний у країні, де густота населення вища, ніж в окрузі Фуншала. Кілька мадейрців навчалися в його медичній школі або Політехнічній академії, а дехто жив чи помер тут. Тут повісили редактора газети «О Фуншаленсі Ліберал», а 1922 року «Марітіму» переміг «ФК Порту».
- Сан-Роки
Funchal. Парафія, на території якої розташована Фундоа.
Сан-Роки — приміська парафія Фуншала, відокремлена від Сан-Педру й заснована за королівською грамотою 1579 року. Її названо на честь первісної каплиці Сан-Роки. «Елузидаріу Мадейренсі» простежує історію парафіяльної церкви та перелічує каплиці, головні місцевості й населення парафії.
- Фундоа
Funchal. Місце, звідки він звелів прокласти акведук до Фуншала.
Фундоа — одна з головних місцевостей парафії Сан-Роки у Фуншалі. Тут є каплиця Розарію, збудована 1668 року, і колишня резиденція єзуїтів. Звідси починаються водосховище й акведук 1817 року, споруджені за розпорядженням доктора Жоакіна де Менезіша е Атаїді для постачання води до Фуншала.
- Фуншал
Funchal. Осідок дієцезії, якою він управляв, і кінцевий пункт акведука з Фундоа.
Столиця архіпелагу й осередок головної капітанії, де почалося заселення; приблизно в 1451–52 роках Фуншал набув статусу містечка. Його затока, найширша в архіпелазі, лежить між мисом Гаражау та мисом Круш і дає захищену якірну стоянку, хоча її порт ніколи не досліджували океанографічно. «Elucidário» розглядає Фуншал як кліматичний курорт, наводить кліматичні дані та описує заворушення січня 1906 року, візит данського принца в травні 1846 року й нещодавно утворені вулканічні конуси в цій місцевості.
Люди
Згадані люди · 05- Дон Жоакім де Менезіш і Атаїді1765–1828
Чернець-августинець і титулярний архієпископ Меліапора, який управляв дієцезією Фуншала (1811–21), а згодом став єпископом Елваша й пером королівства.
-
Автор «Diccionario Bibliographico», на який посилаються у зв’язку з працями Атаїді.
- Луїш Жозе Байардунар. 1775
Протягом кількох років був секретарем Атаїді й опублікував поетичні та драматичні твори, приписувані йому.
-
Король Португалії, переслідувань уряду якого побоювався Атаїді, через що 1828 року виїхав за кордон.
- Себаштіан Шавієр Ботелью1768–1840
Губернатор і генерал-капітан Мадейри, з яким Атаїді вів тривалу політичну боротьбу.