Військовий гарнізон

Військовий гарнізон Мадейри складається з піхотного регламенту (regimento) № 27, батареї № 3 гірської артилерії, роти Республіканської гвардії (Guarda Republicana) та роти № 1 фіскальної варти (Guarda Fiscal, митно-акцизна служба) (1921). Однак до розміщення цього гарнізону на острові тут перебували інші військові частини, багато з яких увійшли до наведеного нижче переліку:

Піхота № 5

Піхотний регламент № 5 було сформовано указом від 21 липня 1834 року для оборони Мадейри.

Піхота № 11

Піхотний батальйон № 11 стояв гарнізоном на Мадейрі з 1837 до 1847 року, хоча частина його особового складу вирушила до Португалії 1843 року. Саме підрозділи піхоти № 11 та артилерії № 4 здійснили військовий виступ 29 квітня 1847 року. Через це вони залишили острів у серпні того ж року, після відновлення влади королеви.

Єгері № 6

Єгерський батальйон (caçadores, легка піхота) № 6 чисельністю 400 рядових прибув на Мадейру 1847 року. Однак у ніч із 30 на 31 липня 1852 року він збунтувався, тож його негайно перевели до Лісабона, куди він прибув 15 серпня. Батальйон роззброїли на борту, після чого рядових перевели на фрегат «Діана» (Diana), а офіцерів — на фрегат «Дон Фернанду» (D. Fernando). (Див. Лап'єр).

Піхота №

7. 2-й піхотний батальйон № 7 чисельністю 241 рядовий прибув до Фуншала 29 серпня 1852 року й перебував тут до 19 квітня 1853 року.

Піхота № 13

2-й піхотний батальйон № 7 змінив підрозділ піхоти № 13 чисельністю 250 рядових, який перебував на Мадейрі до 27 липня 1854 року. Пароплав «Дукі-да-Терсейра» (Duque da Terceira), що доправляв цей підрозділ до Португалії, зазнав кораблетрощі поблизу Авейру (Aveiro).

Єгері № 2

Від 24 липня 1854 року до серпня 1855 року на Мадейрі перебували чотири роти єгерського батальйону № 2.

Піхота № 4

2-й батальйон піхотного регламенту № 4 перебував на Мадейрі від 24 серпня 1855 року до липня 1856 року.

Піхота №

1. 1-й батальйон 1-го піхотного полку прибув на Мадейру 28 червня 1856 року, а 6 серпня 1858 року вирушив до Португалії. Саме цей підрозділ заніс до нас епідемію холери, яка тоді з великою силою лютувала в Португалії. *16-й піхотний полк.* Підрозділ 16-го піхотного полку чисельністю 306 рядових змінив попередню частину й залишався на Мадейрі до 17 серпня 1859 року.

10-й піхотний полк

Від часу, коли звідси вибув 16-й піхотний полк, і до 1860 року гарнізон Мадейри складали підрозділи цього полку.

2-й піхотний полк

Він змінив 10-й піхотний полк і залишався на Мадейрі до 19 червня 1861 року.

1-й єгерський батальйон

Він прибув 16 червня 1861 року, а в липні 1862 року вирушив до Португалії.

5-й єгерський батальйон

Підрозділ 5-го єгерського батальйону чисельністю 218 рядових прибув на Мадейру 17 липня 1862 року, а 1 серпня 1864 року вирушив до Португалії.

12-й єгерський батальйон

У липні 1864 року на Мадейру прибули 10 офіцерів і 72 рядові, щоб сформувати новий 12-й єгерський батальйон, який, згідно з планом, оприлюдненим 23 червня 1864 року, мав розміщуватися у Фуншалі. Новий батальйон укомплектували рядовими, набраними на острові.

12-й єгерський батальйон мав постійно перебувати у Фуншалі. Однак через політичні інтриги в грудні 1869 року його перевели до Томара (Tomar), а на заміну прибув 5-й єгерський батальйон. 12-й батальйон повернувся на острів лише 1870 року й відтоді більше його не залишав.

Унаслідок військової реорганізації від 30 листопада 1884 року 12-й єгерський батальйон перетворили на полк.

5-й єгерський батальйон

5-й єгерський батальйон прибув на Мадейру в грудні 1869 року. Проте 2 серпня 1870 року після огляду озброєння дві його роти збунтувалися, тож увесь батальйон перевели до Португалії, а вже згаданому 12-му єгерському батальйону наказали повернутися на острів.

27-й піхотний полк

Від 9 жовтня 1899 року 12-й єгерський полк називається 27-м піхотним полком — відповідно до декрету від 14 вересня того самого року. (1921).

Крім щойно згаданих сил, слід назвати й інші, які прибували на острів лише для тимчасової заміни розміщених тут військ. Так, 1847 року на Мадейрі перебували 4-й єгерський батальйон і загін 2-го артилерійського полку, викликаний з Азорських островів керівною радою (junta governativa); 1887 року — 1-й піхотний полк і рота 5-го єгерського батальйону, відряджені на острів через народні заворушення, спричинені виборами до парафіяльних рад (juntas de paróquia); а 1911 року — 6-й єгерський батальйон, якому уряд Республіки доручив разом із гарнізонними військами підтримувати порядок на Мадейрі, доки тут тривала епідемія холери. Від початку 1918 року до березня 1919 року у Фуншалі перебувала рота позиційної артилерії для захисту острова від можливого нападу німців.

До проголошення Конституції 5 червня 1834 року нам відомо лише про перебування на Мадейрі таких регулярних частин армії: 7-го піхотного полку й загону 2-го артилерійського полку, які прибули сюди 23 серпня 1823 року, причому перший повернувся до Лісабона 1826 року, спричинивши перед тим кілька сутичок у Фуншалі; підрозділу 7-го артилерійського полку, який перебував на Мадейрі 1823 року; 1-го й 2-го піхотних батальйонів, контингенту 11-го єгерського батальйону, артилерійського загону та загону інженерних майстрових, які становили гарнізон острова за мігелістського правління (правління прихильників абсолютистського короля Мігела); 13-го піхотного полку, який також перебував тут за того самого правління й наприкінці 1829 року, після заколоту, вирушив до Лісабона; і, нарешті, чотирьох рот єгерського полку Бейра-Алта та 1-го батальйону Лагуського піхотного полку, які перебували на острові 1831 року.

1815 року на Мадейрі був артилерійський батальйон першої лінії, що складався із шести рот, як зазначено в праці Казаду Жиралдіша (Casado Giraldes) «Історико-географічна статистика острова Мадейра» (Estatística Histórico-geográfico da ilha da Madeira). За панування Філіпів на Мадейрі існував так званий іспанський гарнізон, сформований із постійних найманих військ, покликаних забезпечувати володіння островом і владу генерал-губернатора війська. «Згаданий гарнізон, — пише доктор Азеведу (Azevedo), — складався з чотирьох рот, кожна зі своїм капітаном; капітан першої роти командував усім гарнізоном і у своїй владі не залежав від португальського губернатора».

Що ж до військ другої та третьої ліній, то відомо, що на Мадейрі існували ополчення (milícias, допоміжне територіальне військо), територіальне ополчення (ordenanças), дозорні загони, допоміжна артилерія та національна гвардія (див. ці статті), а також допоміжні полки, затверджені королівською постановою від 27 листопада 1784 року; батальйон добровольців Педру IV (D. Pedro IV) і міський батальйон добровольців-роялістів, причому останній створили за правління Мігеля I (D. Miguel), а перший — за правління Жозе Лусіу Травассуша Валдеша (Travassos Valdez); національний батальйон фуншальських добровольців, заснований 28 серпня 1836 року; національний єгерський батальйон Королівського принца, створений 6 березня 1847 року й розформований 29 квітня того самого року; національний батальйон Фуншала, сформований керівною радою 1847 року, тощо, тощо.

За правління Педру II (D. Pedro II) створили артилерійську роту. Для її розміщення почали будувати будинок, але ще до завершення будівництва його знищила пожежа. 5 вересня 1661 року було наказано сформувати для оборони фортець підрозділ зі 100 артилеристів, кожен із яких одержував щоденну платню в розмірі 50 рейс (réis, стара португальська лічильна грошова одиниця; 1$000 = 1000 рейс, 1:000$000 = одне конту = 1 000 000 рейс). 1762 року на Мадейрі була кавалерійська рота, 1780 року — піхотна рота урядової гвардії, а 1799 року існували піхотні війська, що одержували платню. Однак є підстави вважати, що всі ці сили належали до другої лінії.

Пан майор Алберту Артур Сарменту (Alberto Artur Sarmento) у своїй праці «Основи військової історії» (Alicerces para a historia militar), у низці статей, опублікованих у газеті «Ералду да Мадейра» (Вісник Мадейри, Heraldo da Madeira), та в інших працях подає цінні відомості про військові сили, які в різні часи становили гарнізон цього острова.