Небесний вогонь

26 липня 1593 року на цьому острові сталося явище світіння атмосфери, яке в мадейрських хроніках дістало назву Небесний вогонь.

24 і 25 числа згаданого місяця й року люто дув відомий «вітер лешті» — лешті (leste, гарячий сухий східний вітер з Африки), супроводжуваний такою сильною спекою, що, за словами сучасника й очевидця події, «не було живої людини, яка б... вийшла з дому чи відчинила вікно; але й у будинках не можна було витримати й залишатися через настільки гаряче повітря, що всі тільки й думали, що загинуть, а вітер був такий, ніби палив кістки, — такого люди в цих краях іще ніколи не бачили».

Спека дедалі посилювалася, і на початку ночі 26 числа вже добре було видно рідкісне, але відоме явище світіння атмосфери. Близько 11 години воно перетворилося на жахливу пожежу, що випалила всю рослинність і обернула чимало житлових будинків на величезне згарище.

Пожежа спалахнула в будинках Тріштана Гоміша де Каштру (Tristão Gomes de Castro), причому неможливо точно встановити, чи спричинило її розжарення атмосфери, чи удар електричної іскри. За чотири години згоріло сто п’ятдесят житлових будинків, серед яких були оселі деяких найбагатших і найвпливовіших мешканців міста. Збитки були значними, особливо в сільському господарстві: загинув урожай винограду, постраждали плантації цукрової тростини, а вся городина була знищена. Через усе це втрати сягнули багатьох сотень тисяч крузадо. Більшість згорілих будинків були дерев’яними, але в багатьох зберігалися великі статки; згоріло також кілька складів, де лежали тисячі арроб цукру, призначеного для відвантаження.

Це, безперечно, було одне з найбільших лих, які спустошували Мадейру. Воно сталося лише через двадцять сім років після жахливого пограбування й різанини, вчинених французькими гугенотами, наслідки яких були ще сумнішими й прикрішими, ніж наслідки страхітливого Небесного вогню.