Піку (замок Сан-Жуан)
Оригінальна назва: Pico (Castelo de S. João do)
Замок Сан-Жуан-ду-Піку — фортеця на Піку-душ-Фріаш, на північний захід від Фуншала, звідки відкривається вид на місто та його гавань. За даними «Елусідаріу», його збудували між 1622 і 1640 роками; пізніше він певний час слугував окружною в’язницею.
Будівництво та подальше використання
«Замок Сан-Жуан-ду-Піку, — пише доктор Азеведу, — розташований на північний захід від міста Фуншала, височіючи над ним і над пристанню, на вершині Піку-душ-Фріаш (Пік Фріашів, Pico dos Frias). Цю місцевість і Пену (Скеля, Pena) вже було зазначено в регламенті (regimento) короля Себастьяна (D. Sebastião) як кінцеві пункти мурів для оборони із суходолу; однак споруда філіппінської доби, можливо, була призначена також для оборони з моря. У двох наявних у нас рукописах з історії цього архіпелагу сказано, що будівництво замку Піку (Пік, Pico) розпочав генерал-губернатор дон Франсішку Енрікіш (D. Francisco Henriques). Він вступив на посаду 28 жовтня 1622 року й помер 23 липня 1624 року. Напис на плацу вшановує генерал-губернатора Луїша де Міранду Енрікіша Пінту (Luís de Miranda Henriques Pinto) як будівничого решти споруди; згідно з тими рукописами, він очолив уряд 6 червня 1636 року й залишив посаду того самого дня 1640 року. Отже, зрозуміло, що замок Сан-Жуан-ду-Піку було збудовано між 1622 і 1640 роками».
Над зовнішньою брамою, що замикає прилеглу до фортеці територію, можна прочитати дату 1632. Відомо також, що за грамотою від 4 грудня 1655 року лейтенантом цієї фортеці був іспанець Бенедіту Каталан, який протягом 30 років служив у кастильському гарнізоні на цьому острові.
На с. 184 1-го тому цієї праці ми писали, що Муніципальна палата не скористалася наданою урядом на 10 років фортецею Піку для тимчасового розміщення в’язниці судового округу (comarca). Однак ми не згадали, що набагато раніше, 1821 року, в’язнів перевели до цієї фортеці. Вони залишалися там, доки не завершили переобладнання під в’язницю нижньої частини нині знесеної будівлі на Соборній площі (Largo da Sé), яка належала хутору (casal) дони Гіомар Мадалени Аччайолі (D. Guiomar Madalena Acciaioly).
У цій статті
Час
Згадані роки · 06-
Дон Франсішку Енрікіш 28 жовтня 1622 року обійняв посаду генерал-губернатора Мадейри й розпочав будівництво замку Сан-Жуан-Баптішта-ду-Піку над Фуншалом, який зводили з 1622 по 1640 рік.
-
Генерал-губернатор дон Франсішку Енрікіш помер на посаді на Мадейрі (в іншому записі вказано 23 липня 1624 року).
-
Завершили перші роботи у фортеці Піку (фортеця Сан-Жуан-ду-Піку) у Фуншалі; дату викарбувано над її зовнішньою брамою.
-
Луїш де Міранда Енрікіш Пінту правив Мадейрою як останній генерал-губернатор за іспанського панування і завершив будівництво замку Піку.
-
Бенедіту Каталана призначили лейтенантом фортеці Сан-Жуан-ду-Піку.
-
В'язнів перевели до фортеці Сан-Жуан-ду-Піку.
Місце
Згадані місця · 05- Фортеця Сан-Жуан-ду-Піку · Предмет статті
Funchal
Замок Сан-Жуан-ду-Піку — фортеця на Піку-душ-Фріаш, на північний захід від Фуншала, з видом на місто та його гавань. За відомостями «Елусідаріу», його збудували між 1622 і 1640 роками, а згодом він певний час слугував окружною в’язницею.
- Пена
Funchal. Інший кінцевий пункт міських мурів, названий в указі короля Себастьяна.
Пена — місцевість у Фуншалі. Дорога Пена, названа на честь давньої каплиці Носа-Сеньора-да-Пена, — колишня назва проспекту Педру Жозе де Орнелаш. Із Пени бере початок струмок Рибейрінью; туди перенесли основу старого ганебного стовпа, а указ короля Себастьяна визначав Пену як кінцеву точку міських мурів.
- Піку-душ-Фріаш
Funchal. Височина, на якій стоїть замок.
Пагорб над Фуншалом, названий на честь Ромеу Фріаша; на ньому стоїть фортеця Сан-Жуан-ду-Піку. Він позначав північну межу раннього міста, а західний міський мур мав закінчуватися біля його скелі. Біля підніжжя стояв перший кам’яний будинок Зарку. Поблизу фортеці була заміська резиденція єзуїтів, яку згодом продали за 9 конто.
- Соборна площа
Funchal. Місце, де стояла нині знесена будівля, пристосована під в’язницю.
Площа у Фуншалі, де стояв будинок дони Гіомар, який із 1802 року використовувала муніципальна рада, а згодом — як в’язницю. З 1686 року там будували лікарню Братства милосердя; 1822 року заклали наріжний камінь пам’ятника лібералам, а також спалювали конституційні документи.
- Фуншал
Funchal. Місто, над яким височіє замок.
Столиця архіпелагу й осередок головної капітанії, де почалося заселення; приблизно в 1451–52 роках Фуншал набув статусу містечка. Його затока, найширша в архіпелазі, лежить між мисом Гаражау та мисом Круш і дає захищену якірну стоянку, хоча її порт ніколи не досліджували океанографічно. «Elucidário» розглядає Фуншал як кліматичний курорт, наводить кліматичні дані та описує заворушення січня 1906 року, візит данського принца в травні 1846 року й нещодавно утворені вулканічні конуси в цій місцевості.
Люди
Згадані люди · 06- Алвару Родрігіш де Азеведу1825–1898
Мадейрський історик, чий опис будівництва замку цитовано в цій статті.
-
Іспанець, який 30 років служив у кастильському гарнізоні; у 1655 році його призначили заступником коменданта фортеці.
- Дон Франсішку Енрікішпом. 1624
Генерал-губернатор Мадейри (1622–24), який, згідно з рукописами, розпочав будівництво замку.
-
Разом із чоловіком володіла будівлею на Соборній площі, пристосованою під в’язницю.
-
Король Португалії, в указі якого Піку вже названо одним із кінцевих пунктів оборонних мурів Фуншала.
-
Генерал-губернатор Мадейри (1636–40), якого меморіальна плита вшановує як будівничого решти замку.