Керівна рада єпископства 1869 року

Хоча через смерть або відсутність відповідних прелатів цією єпархією кілька разів керували керівні ради (juntas governativas), одна з них особливо багато змусила про себе говорити тим, як провадила справи єпископства. Її діяльність висвітлювала преса цього міста й навіть столиці, а її вчинки зазнали офіційного осуду португальського єпископату і навіть Святого Престолу. Через відсутність у 1869 році єпископа дона Патрісіу Шавієра де Моури (Patrício Xavier de Moura) управління цією єпархією перейшло до керівної ради з трьох духовних осіб. Відступивши від дотримання канонічних законів і чинних звичаїв, вона викликала неприязнь духовенства та вірян, а її дії засудила нунціатура в Лісабоні. Найпомітнішим і найскандальнішим актом її врядування став циркуляр від 26 січня 1870 року, у якому було засуджено різні практики побожності та релігійного життя, що якнайгостріше суперечило вченню Церкви й доктринам її найавторитетніших учителів і богословів. Видатний письменник і визначний католицький полеміст Соуза Монтейру (Sousa Monteiro) розглянув це питання в газеті «Бен Публіку» (Суспільне благо, Bem Publico), а 1870 року в Лісабоні опублікували брошуру під назвою «Короткі роздуми про циркуляр від 26 січня 1870 року голови Керівної ради Фуншальського єпископства» (Breves reflexões acerca da Circular de 26 de Janeiro de 1870 do presidente da Junta Governativa do Bispado do Funchal).