Аналіз вод
Оригінальна назва: Analise de águas
Перелічує брошури, видані у Фуншалі 1900 року, з результатами хімічних і бактеріологічних аналізів джерельної та питної води Мадейри, а також додаткові аналізи, опубліковані в газеті «Ералду да Мадейра».
Результати аналізів різних вод Мадейри викладено в таких брошурах: 1. «Хімічний і бактеріологічний аналіз залізистого джерела Фонті-Ферреа-ду-Жамботу» (Analyse chimica e bacteriologica da Fonte Férrea do Jamboto) (Фуншал, 1900).
- 2. «Хімічний аналіз питної води з різних джерел міста Фуншала» (Analyse chimica de águas potáveis de várias fontes da cidade do Funchal) (Фуншал, 1900). Містить аналізи води з джерела Жуан Дініш (Fonte de João Dinis), Кампу-да-Барка (Поле човна, Campo da Barca), річки Санта-Лузія та Коружейра-ді-Байшу (Нижня Коружейра, Corujeira de Baixo).
- 3. «Хімічний і бактеріологічний аналіз води з джерел Торнуш» (Analyse chimica e bacteriologica das águas das nascentes dos Tornos) (Фуншал, 1900).
Води Сан-Роки (святий Рох, São Roque) у Машику (Machico) та Фонтіньї (Джерельце, Fontinha) на Порту-Санту (Porto Santo) також дослідили, а результати цих аналізів опублікували в газеті «Ералду да Мадейра» (Вісник Мадейри, Heraldo da Madeira).
У цій статті
Час
Згадані роки · 01Місце
Згадані місця · 09- Джерело Жуан Дініш
Funchal. Фонтан у Фуншалі, питну воду з якого дослідили.
Фонтан у Фуншалі, питну воду якого досліджували.
- Кампу-да-Барка
Funchal. Фонтан у Фуншалі, питну воду з якого дослідили.
Кампу-да-Барка — громадська площа у Фуншалі, облаштована за губернатора Флоренсіу Жозе Коррейї де Мелу, передана муніципалітету в 1818 році й названа на честь графа да Барка. Тут містилися дезінфекційний пункт, на який нападали під час народних заворушень, і будинок, де з 1836 року працював Притулок для дітей. Частину площі згодом перейменували на площу Тенерифе.
- Коружейра-ді-Байшу
Funchal. Фонтан у Фуншалі, воду з якого дослідили.
Фуншальське джерело, воду якого досліджували.
- Річка Санта-Лузія
Funchal. Джерело питної води, яку дослідили 1900 року.
Річка Санта-Лузія — одна з трьох річок, що протікають через Фуншал; вона дістала назву від каплиці Санта-Лузія на її лівому березі. Її береги, імовірно, були першими землями, зрошуваними левадами, а наприкінці XVII століття тут діяли чотири цукроварні. Вона живить левади Санта-Лузія, Мойньюш та імператриці Єлизавети, а на її правому березі стояла резиденція єзуїтів Фундоа.
- Сан-Роки
Funchal. Води, результати аналізу яких опублікували в газеті «Ералду да Мадейра».
Сан-Роки — приміська парафія Фуншала, відокремлена від Сан-Педру й заснована за королівською грамотою 1579 року. Її названо на честь первісної каплиці Сан-Роки. «Елузидаріу Мадейренсі» простежує історію парафіяльної церкви та перелічує каплиці, головні місцевості й населення парафії.
- Торнуш
Funchal. Джерела, воду яких дослідили у 1900 році.
Торнуш — група багатоводних джерел у муніципалітеті Фуншала, у Монтаду-ду-Баррейру, із загальною витратою близько 900 літрів за хвилину. Вони поповнюють потік Санта-Лузія; їхню воду каптували для питного водопостачання міста, зокрема фонтана на площі Посу. Аналіз води цих джерел провели у 1900 році.
- Фонті-Ферреа-ду-Жамботу
Funchal. Багате на залізо джерело, аналіз води якого наведено в брошурі 1900 року.
Багате на залізо джерело, води якого дослідили в брошурі 1900 року.
- Фонтінья
Porto Santo. Джерело на Порту-Санту, воду з якого дослідили.
Фонтінья — місцевість у містечку Порту-Санту, відома джерелом мінеральної води, яку вважають цілющою при шлункових недугах. У 1893 році воду дослідили в Парижі й класифікували як гідрокарбонатно-сульфатну натрієву. Компанія-концесіонер, що працює тут, розливає та експортує її. У цій місцевості також є сліди піднятого морського берега, невеликий струмок і солеварні Ізідору да Сілви.
- Фуншал
Funchal. Місто, де видали брошури з аналізами води і де розташовано кілька досліджених фонтанів.
Столиця архіпелагу й осередок головної капітанії, де почалося заселення; приблизно в 1451–52 роках Фуншал набув статусу містечка. Його затока, найширша в архіпелазі, лежить між мисом Гаражау та мисом Круш і дає захищену якірну стоянку, хоча її порт ніколи не досліджували океанографічно. «Elucidário» розглядає Фуншал як кліматичний курорт, наводить кліматичні дані та описує заворушення січня 1906 року, візит данського принца в травні 1846 року й нещодавно утворені вулканічні конуси в цій місцевості.