Азеведу, Максиміліану Еуженіу де
Оригінальна назва: Azevedo (Maximiliano Eugenio de)
Біографія Максиміліану Еуженіу де Азеведу (1850–1911) — уродженця Фуншала, артилерійського офіцера, журналіста, театрального критика, драматурга й письменника. Наприкінці кар’єри він був полковником і королівським комісаром театру «Театру Нормал» у Лісабоні.
Він народився у Фуншалі 16 лютого 1850 року в родині Антоніу Педру де Азеведу й дони Терези Рози Берніш де Азеведу. Навчався у Фуншальському ліцеї, а згодом у Політехнічній та Армійській школах, закінчивши 1875 року артилерійський курс. Служив другим лейтенантом у Сантарені, а потім на Азорських островах. У 1881 році повернувся до Лісабона й відтоді виїздив звідти лише під час подорожей до різних закордонних країн у 1889, 1893 і 1900 роках.
У 1882–1884 роках він був редактором газети «Жорнал да Нойті» (Jornal da Noite), де переважно відповідав за розділ театральної критики, а також співпрацював із виданнями «Дискусан» (Discussão), «Осіденті» (Occidente), «Жорнал ду Домінгу» (Jornal do Domingo), «Атлантіку» (Atlantico), «Діаріу Манья» (Diário Manhã), «Ревішта де Сієнсіаш Мілітаріш» (Revista de Sciencias Militares), «Контемпоранеу» (Contemporâneo), «Ілуштрасан де Португал і Бразіл» (Illustração de Portugal e Brazil) тощо. Понад 10 років він допомагав Латіну Коелью збирати матеріали для «Політичної та військової історії Португалії наприкінці XVIII і на початку XIX століття» (Historia politica e militar de Portugal nos fins do seculo XVIII e princípios do seculo XIX). Він також написав і переклав багато театральних п’єс, назви яких наведено в «Бібліографічному словнику» (Diccionario Bibliographico) Іносенсіу Франсішку да Сілви, продовженому Бріту Араньєю. Разом із капітаном Артуром Пердіганом він написав праці «Стрільба з гармат» (Tiro das boccas de fogo, Lisboa, 1899) та «Марші й розквартирування» (Marchas e Estacionamentos, Lisboa, 1892), а також дві збірки оповідань: «Історії островів» (Historias das Ilhas, Lisboa 1899) і «У поході та в казармі» (Em Campanha e no Quartel, Lisboa, 1900).
Наприкінці життя Максиміліану де Азеведу керував як королівський комісар театром «Нормал» (Teatro Normal). Мало хто міг зрівнятися з ним у питаннях сценічного мистецтва та глибокому знанні нашої театрально-літературної й мистецької історії.
Він помер у приватній лікарні в Лісабоні 4 грудня 1911 року, обіймаючи тоді посаду полковника — командира 1-го артилерійського полку.
Хрещеним батьком Максиміліану де Азеведу був принц Максиміліан, герцог Лейхтенберзький і принц Айхштетський, який перебував на Мадейрі, коли його хрестили.
У цій статті
Час
Згадані роки · 05-
У Фуншалі народився Максиміліану Еуженіу де Азеведу.
-
Максиміліану Еуженіу де Азеведу закінчив артилерійський курс.
-
Алвару Родрігіш де Азеведу пішов на пенсію з ліцею Фуншала і переїхав до Лісабона.
-
Максиміліану Еуженіу де Азеведу був редактором і театральним критиком газети «Жорнал да Нойті».
-
У Лісабоні помер Максиміліану Еуженіу де Азеведу, полковник, командир 1-го артилерійського полку.
Місце
Згадані місця · 04За кордоном
- Азорські острови
Portugal. Місце, де він згодом служив.
Азорські острови — архіпелаг в Атлантичному океані, де трапляються види рослин, спільні з Мадейрою. «Елусідаріу Мадейренсі» згадує переселення туди мадейрських родин, зокрема Беттенкортів, заборону ввезення азорських вин на Мадейру в 1801 році та імпорт азорського тютюну. Також зазначено, що азорських селян привозили на Мадейру навчати способів вирощування кукурудзи.
- Лісабон
Portugal. Місто, де він жив від 1881 року й помер.
Столиця Португалії, де містилися суд Реласан і Братство милосердя, чиї привілеї та статути поширили на Фуншал. Енрікі Франку де Соуза навчався в її Королівській академії образотворчих мистецтв, а Луїш Жозе Байарду переїхав туди 1821 року.
- Сантарен
Portugal. Місто, де він служив у званні другого лейтенанта.
Сантарен — місто в Португалії. Тут народилися єпископ дон Жеронімо Фернанду, дон фрей Гашпар ду Казал та єпископ дон Фернанду де Тавора; тут також жив дід Зарку по матері. Максиміліану Еуженіу де Азеведу служив тут молодшим лейтенантом, а дона Жуана Фредеріку да Камару Лемі перевели на посаду цивільного губернатора міста, проте він від неї відмовився.
- Фуншал
Funchal. Місце народження Азеведу, де він навчався в ліцеї.
Столиця архіпелагу й осередок головної капітанії, де почалося заселення; приблизно в 1451–52 роках Фуншал набув статусу містечка. Його затока, найширша в архіпелазі, лежить між мисом Гаражау та мисом Круш і дає захищену якірну стоянку, хоча її порт ніколи не досліджували океанографічно. «Elucidário» розглядає Фуншал як кліматичний курорт, наводить кліматичні дані та описує заворушення січня 1906 року, візит данського принца в травні 1846 року й нещодавно утворені вулканічні конуси в цій місцевості.
Люди
Згадані люди · 08- Максиміліану Еуженіу де Азеведу1850–1911
Уродженець Фуншала, артилерійський офіцер, театральний критик, драматург і письменник, який керував театром «Театру Нормал» у Лісабоні; йому присвячено цю статтю.
- Антоніу Педру де Азеведу1814–1889
Батько Максиміліану Еуженіу де Азеведу.
-
Армійський капітан, співавтор військових посібників Азеведу 1892 і 1899 років.
-
Продовжувач «Diccionario Bibliographico» Іносенсіу Франсішку да Сілви.
-
Португальський історик, якому Азеведу понад десять років допомагав готувати політичну й військову історію Португалії.
-
Укладач «Diccionario Bibliographico», у якому перелічено п’єси Азеведу.
-
Герцог Лейхтенберзький, який перебував на Мадейрі 1850 року й став хрещеним батьком Азеведу.
-
Мати Максиміліану Еуженіу де Азеведу.