Азеведо (Максиміліано Еуженіо де) / Azevedo (Maximiliano Eugenio de)

Народився у Фуншалі 16 лютого 1850 року, був сином Антоніо Педро де Азеведо та доньї Терези Рози Бернес де Азеведо. Навчався у ліцеї Фуншала, потім у Політехнічній та Військовій школах, закінчивши у 1875 році курс артилерії. Служив другим лейтенантом у Сантарені, потім на Азорських островах, повернувшись до Лісабона у 1881 році, звідки більше не виїжджав, окрім подорожей до різних іноземних країн у 1889, 1893 та 1900 роках.

Був редактором газети Jornal da Noite з 1882 по 1884 рік, де в основному відповідав за театральну критику, співпрацював з Discussão, Occidente, Jornal do Domingo, Atlantico, Diário Manhã, Revista de Sciencias Militares, Contemporâneo, Illustração de Portugal e Brazil тощо. Понад 10 років допомагав Латіно Коельйо у підготовці матеріалів для Historia politica e militar de Portugal nos fins do seculo XVIII e princípios do seculo XIX, написав і переклав багато театральних п'єс, назви яких зазначені у Diccionario Bibliographico І. Ф. да Сілви, продовженому Бріто Араньєю. Також написав Tiro das boccas de fogo (Лісабон, 1899) та Marchas e Estacionamentos (Лісабон, 1892) у співпраці з капітаном Артуром Пердіганом, а також дві збірки оповідань Historias das Ilhas (Лісабон 1899) та Em Campanha e no Quartel (Лісабон, 1900).

Наприкінці життя Максиміліано де Азеведо керував як королівський комісар Teatro Normal. Мало хто міг змагатися з ним у питаннях сцени та глибоких знаннях нашої театрально-літературної та художньої історії.

Помер у лікарні Лісабона 4 грудня 1911 року, будучи полковником-командиром 1-го артилерійського полку.

Хрещеним батьком Максиміліано де Азеведо був принц Максиміліан, герцог Лейхтенберзький та князь Ейхштедтський, який перебував на Мадейрі під час його хрещення.