Народна поезія / Poesia Popular
Ми не маємо наміру займатися фольклором Мадейри в цьому місці, сподіваючись, що в Додатку до цієї роботи ми зможемо сказати дещо про цю цікаву тему! Для цього ми скористаємося дослідженнями, які серед нас провів д-р Едуардо Антоніно Пестана. Ми також зараз не хочемо посилатися на віршовані оповідання, велику кількість яких д-р Алвару Родрігес де Азеведу зібрав і опублікував у цінній колекції під назвою "Романсейро Архіпелагу Мадейра". У цей момент точка зору, з якої ми розглядаємо цю невелику статтю, дуже обмежена.
Коли надзвичайна подія хвилює народну душу і спонукає її гучно висловлювати почуття, що її охоплюють, негайно проявляється спонтанний і грубий народний запал, і тоді наївні ліри з'являються, щоб співати у витончених елегіях або лаяти в червоних піснях обурення про події, які викликали цю пристрасть, і обставини, які надали їй масштаб і рельєф в розпаленому розумі натовпу. Більше ніж один раз цей факт спостерігався серед нас, але по-справжньому помітним він проявив себе під час так званої чуми лазарету, про яку ми вже згадували на сторінці 224 тому II і 77 цього тому. Проста, наївна та некоректна народна поезія, але спонтанна, палка та пристрасна, широко поширилася у багатьох творах, які у невеликих брошурах та окремих аркушах охоче купували й читали люди всіх соціальних класів. Лихоманка поетичного натхнення запалила багато уяв, і плідність цих віршованих творів була дійсно вражаючою, друкарські верстати не встигали видавати безліч поезій, написаних у той час.
Ми наводимо нотатки про деякі з цих творів, які нам люб'язно надали: "Фарса лазарету", 13 стор., "Сон машиніста", 9 стор., "Авто чуми", 16 стор., "Доктор Рего в пеклі", 8 стор., "Палець Провидіння", 8 стор., "Чума у Фуншалі" (вірші Чаклуна), 7 стор., "Чума Балбініка", "Чума у Фуншалі", "Каструлька чуми" та боягуз, "Двоюрідні брати доктора Рего", "Доктор Рего повішений", "Сповіді доктора Рего", "Чумні у Фуншалі", "Прощання", "Пісня чуми", "Погана чума в чумних", 1-ша 2-га 3-тя та 4-та частини "Фарсів та фарсистів", "Хвороба зникла", "Хай живе 7 січня 1906 року", "Останнє зітхання", "Напад на лазарет", "Чума у Фуншалі 7 січня 1906 року", "Від'їзд" тощо.
Як це зазвичай буває, народ, ошуканий підлими спекулянтами, у цій сумній ситуації вчинив найбільш жалюгідні надмірності, які добре виявилися у вищезгаданих творах, де мовні зловживання йдуть поруч із вчиненими надмірностями.
Прозові брошури також користувалися великим попитом, а кампанії в періодичній пресі, за рідкісними та почесними винятками, супроводжували за кількістю та якістю ці надміри популярної ліри.