Шмітц (отець Ернесто Йоан) / Schmitz (Padre Ernesto João)

Цей видатний німецький священик народився у Рейдті 18 травня 1845 року, будучи сином Фредеріка Шмітца та Елізабет Шмітц, і вступив до Конгрегації Місії святого Вікентія де Поля 25 вересня 1864 року. У 1874 році він деякий час був капеланом лікарні принцеси Доньї Марії Амелії, але лише у 1878 році він оселився на Мадейрі, спочатку знову обіймаючи цю посаду, а потім, з 27 вересня 1881 року, посаду віце-ректора семінарії Фуншала. Виконуючи ці обов'язки, він надав дуже важливі послуги науці та освіті, заснувавши у 1882 році музей природної історії, який існує й досі (див. Музей семінарії), де йому вдалося зібрати найрізноманітніші зразки мадейрської фауни. У 1898 році він виїхав до Те, Бельгія, але наприкінці 1902 року знову повернувся виконувати посаду, яку він залишив у семінарії Фуншала, яку він покинув лише 7 липня 1908 року, коли на прохання Імперського уряду Німеччини він очолив лікарню Святого Павла у Єрусалимі. У 1914 році він перейшов до Німецької лікарні Табга на березі Тіверіадського озера, а влітку 1920 року очолив лікарню Святого Карла у Хайфі, де й помер 3 грудня 1922 року.

Отець Ернест Шмітц був переважно орнітологом, але його дослідження та спостереження охоплювали й інші галузі зоології, деякі з яких були невідомі у нас. Робота доктора Фореля про мурах та робота Кульчицького про павукоподібних архіпелагу ґрунтуються на матеріалах, зібраних шановним Шмітцем, який також приділяв велику увагу вивченню молюсків як морських, так і наземних, риб, деяких груп комах, коралових поліпів тощо. Хоча він і не був ботаніком, йому все ж таки належить гарна колекція морських водоростей, яку вивчав професор Шмітц, німецький альголог. Серед видів та різновидів, які увічнюють ім'я колишнього професора та віце-ректора семінарії Фуншала, можна назвати Motacilla boarula Schmitzii та Strix flammea Schmitzii (птахи), Scopulus Schmitzii (риба), Plagiolepsis pigmaea Schmitzii (мураха), Dienches Schmitzii (клоп), Trochosa, Prosthesima a Lephthyphantes та Entelecara Schmitzii (павукоподібні), Pseudochelidura Schmitzii (вуховертка), Sympherobius Schmitzii (сітчастокрилі), Cabralia Schmitzii (молюск) та Bystropogon madeirensis Schmitzii (рослина з родини губоцвітих).

Отець Ернест Шмітц був членом Лісабонської академії наук та Португальського товариства природничих наук, співпрацював з Анналами природничих наук (Порту), Ornithological Jahrbuch (Галлейн, Австрія), Ornithol. Monatsberichte (Берлін), Cosmos (Париж) тощо. Найціннішою з його робіт безсумнівно є праця під назвою Die Vogel Madeira's, в якій зібрано все, що було відомо про орнітологію архіпелагу Мадейра у 1899 році.

Отець Шмітц, який став громадянином Португалії під час свого перебування серед нас, не раз казав своїм друзям, що у світі найбільше він любить Мадейру, на Мадейрі – Фуншал, а у Фуншалі – семінарію, і справді був великим другом нашої землі, як він багато разів доводив. 13 листопада 1922 року, вже напередодні смерті, він ще написав директору газети Esperança листа, який був опублікований у цій газеті, в якому заявляв, що його любов до Мадейри ніколи не покидала його, і що з 1908 року, часу його від'їзду до Палестини, він жодного дня не пропустив без молитви Всевишньому за своїх багатьох друзів та знайомих на цьому острові.

Під назвою Пошана та визнання учні єпархіальної семінарії у 1908 році опублікували брошуру, в якій належно висвітлено високі заслуги та чесноти цього славетного священика, до якої долучилися найосвіченіші та найшанованіші люди всього архіпелагу.